№ 28977607, 22.01.2013, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2013 року справа№ 2а-10069/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Крутько О.В.,

з участю секретаря судового засідання Процько Ю.В.,

представника позивача Кухарського І.Р.,

представника відповідача Ортинської Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ТзОВ «Львівська ізоляція»

до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом у якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС № 0003712321 від 13.11.2012 року та № 0003722321 від 13.11.2012 року.

Позов мотивується тим, зокрема, що до перевірки були представлені документи, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення - податкові та видаткові накладні, які містять перелік відомостей та реквізити, передбачені ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»; в акті перевірки не наведено даних, які б вказували на неможливість фактичного здійснення господарських операцій, не доведено, що здійснені господарські операції вчинялись виключно з метою одержання податкової вигоди, не наведено даних, які б вказували на відсутність необхідних умов для проведення таких господарських операцій; ТзОВ «Компанія Бітіком», ПП «Рарог», ТОВ «Туріон» на момент здійснення фінансово-господарських операцій по продажу ТМЦ були зареєстровані як платники податку на додану вартість, мали право виписувати податкові накладні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задоволити.

Відповідач у запереченні на позовну заяву посилається на акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 23.05.2012 р. № 943/91/30276093 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Рарог» та акт ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 02.04.2012 р. № 75/22-6/3669818 про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Компанія Бітіком», зазначає, що наявність у ТзОВ «Львівська ізоляція» видаткових накладних та сплата коштів не є безумовним підтвердженням того, що отримання товарів мало місце, перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку лише бухгалтерськими проводками.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, зазначених у запереченні на адміністративний позов, просив в позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного:

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Львівська ізоляція» з питань достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на прибуток і податку на додану вартість при здійсненні взаєморозрахунків із ТОВ «Компанія «Бітіком» за вересень 2011 року, із ПП «Рарог» та ТзОВ «Туріон» за серпень 2010 р., за результатами якої складено акт від 30.10.2012 р. № 2065/22-10/22360905.

Перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Львівська ізоляція» п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями в редакції Закону від 22.07.1997 р. № 283/97-ВР (надалі Закон № 334/94) та п.138.4, п.138.6, п.138.8, п.138.10 ст. 138, п.п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, заниження сплати податку на прибуток на суму 56700 грн.; п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. зі змінами та доповненнями (надалі Закон № 168) та п.198.3, п.198.4, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, заниження сплати податку на додану вартість до бюджету на суму 48908 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 р. № 0003712321, згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Львівська ізоляція» з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 58124 грн., з яких 56700 грн. зобов'язання за основним платежем та 1424 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями та податкове повідомлення-рішення від 13.11.2012 р. № 0003722321 про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 61135 грн., з яких 48908 грн. зобов'язання за основним платежем, 12227 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону № 334/94 валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. (п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334/94).

Згідно п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України до складу витрат не включаються витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168 податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4. ст. 7 № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст. 7 зазначеного закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) (п.7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону).

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійсненні операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів ( у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п.198.2 зазначеної статті датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається даті тієї з подій, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 зазначеного Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (в тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Суд вважає, що позивачем дотримано вищенаведені норми Законів № 334/94 та № 168, а також Податкового кодексу України з огляду на наступне.

Висновки податкового органу про порушення податкового законодавства позивачем ґрунтуються матеріалах перевірок його контрагентів - акті ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 23.05.2012 р. № 943/91/30276093 про результати позапланової виїзної документальної перевірки ПП «Рарог» з питань перевірки показників декларацій з податку на додану вартість за 2009-2011 роки та акті ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 02.04.2012 р. № 75/22-6/3669818 про результати позапланової невиїзної перевірки ТзОВ «Компанія Бітіком» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період з 01.02.2011 року по 31.12.2011 р.

До перевірки та для огляду суду надано наступні докази у підтвердження здійснення господарських операцій з ПП «Рарог» та ТзОВ «Компанія Бітіком»:

- копії договору підряду № 20/11 від 16.08.2011 року, укладеного ТзОВ «Компанія «Бітіком» та ТзОВ «Львівська ізоляція» з додатком № 1 від 16.08.2011 р., акту прийому-здавання виконаних робіт від 02.09.2011 р., податкової накладної від 02.09.2011 р. № 128, договору № 2 відступлення права вимоги від 29.09.2011 р., платіжних доручень № 1741 від 03.10.2011 р. та № 1791 від 11.10.2011 р.;

- копії накладних № 47 від 13.08.2010 р., № 70 від 26.08.2010 р., податкових накладних № 123 від 13.08.2010 р., № 124 від 26.08.2010, платіжних доручень № 1331 від 16.08.2010 р., № 1405 від 27.08.2010 р.

Під час судового розгляду представником ТзОВ «Львівська ізоляція» долучено до справи докази на підтвердження надання транспортних послуг по перевезенню товару (копії акту виконаних робіт по наданню транспортних послуг за «серпень» місяць 2010 р., акту № 108 за виконані транспортні послуги, товарно-транспортних накладних, докази оплати послуг).

Позивачем долучено також первинні документи щодо взаємовідносин з ТзОВ «Туріон». З пояснень представника відповідача встановлено, що нарахування податкових зобов'язань з господарських операцій з зазначеним контрагентом не здійснювалось.

Згідно п.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, первинними фінансово-господарськими документами підтверджено придбання ТзОВ «Львівська ізоляція» товару, послуг у ТзОВ «Компанія «Бітіком» та ПП «Рарог», тому відсутні підстави стверджувати про порушення позивачем вищезазначених норм Законів № 334/94 та № 168, а також Податкового кодексу України.

Відповідачем не надано доказів правомірності висновків акту перевірки. З акту перевірки від 30.10.2012 р. № 2065/22-10/22360905 вбачається, що під час перевірки ТзОВ «Львівська ізоляція» фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами не досліджувалось. В акті не зазначено встановлених під час перевірки обставин, які б давали підстави стверджувати, що здійснено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку бухгалтерськими проводками.

Щодо посилання податкової інспекції на недобросовісність контрагентів ПП «Рарог» - ПП «Універсалбуд», ПП «Іртас», ТзОВ «Віктор Ко» та постанову Сихівського районного суду м. Львова від 29.12.2011 р. № 1-104/11, то як вбачається з актів перевірок, ПП «Рарог» у спірному періоді мав взаємовідносини не лише з зазначеними суб'єктами господарювання. Відповідачем не доведено, що ПП «Рарог» реалізував ТзОВ «Львівська ізоляція» товар, який придбав у вказаних юридичних осіб, чи, що товар не передавався. Позивач правомірно зазначає, що право покупця на валові витрати та податковий кредит ніяк не пов'язано з недобросовісним виконанням продавцем товарів свого обов'язку по перерахування сум податку до бюджету.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що позов слід задоволити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 13.11.2012 р. № 0003712321 та від 13.11.2012 р. № 0003722321.

Відповідно до вимог ст.ст. 94, 98 КАС України судові витрати у формі сплаченого позивачем судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задоволити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС від 13.11.2012 р. № 0003712321.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова Львівської області ДПС від 13.11.2012 р. № 0003722321.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Львівська ізоляція» 1195 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Крутько О.В.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 28.01.2013 року.