№ 28974262, 31.01.2013, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/6397/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2013 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бутенко А.В.,

за участю секретаря - Рачкова О.І.,

сторін:

представник позивача - Чілік Ю.П. (по довіреності)

представник відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000531500 від 19.06.2012 року,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000531500 від 19.06.2012 року.

В судовому засіданні 29.01.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, в обґрунтування позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000531500 від 19.06.2012 року зазначив, що висновок акту перевірки, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та неперевіреним. Податкове повідомлення - рішення №0000531500 від 19.06.2012 року підлягає скасуванню, як таке, що не відповідає чинному законодавству, оскільки прийнято на підставі невірного висновку, до якого прийшов відповідач в ході проведення перевірки та вважає, що воно винесено незаконно, пославшись на обставини зазначені у позовній заяві (а.с.3-5, 60-62).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце слухання справи (а.с.84), а тому на підставі положень ст.128 КАС України справа слухалась за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами. У попередньому судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог позивача, вказавши, що зазначене податкове повідомлення-рішення прийнято в межах повноважень і на підставі діючого законодавства, а тому є правомірним з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов (а.с.47,76-77). Також зазначив, що перевірка проведена відповідно до вимог діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Відповідач на підставі ст.1 Закону України «Про державну податкову службу» є місцевим підрозділом центрального органу державної виконавчої влади та згідно із ст.ст. 7,8,10 цього ж Закону здійснює повноваження щодо встановлення порушень податкового законодавства, нарахування, стягнення заборгованості з податків та зборів, штрафних санкцій, а тому справи за позовами щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень відповідно до п.1 ч.2 ст.17, ст.50 КАС України віднесені до юрисдикції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Судом встановлено, що Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС було проведено перевірку річної податкової декларації по збору за спеціальне використання поверхневих та підземних вод за 2011 рік.

Як вбачається з акту перевірки, граничний строк подання податкової декларації 09.02.2012 року, однак позивач фактично не подав до податкового органу податкову декларацію.

На підставі виявленого порушення Ізмаїльською ОДПІ Одеської області ДПС складено акт № 191/15/36837333 від 01.06.2012 року (а.с.6-7) та винесено податкове повідомлення-рішення №0000531500 від 19.06.2012 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за порушення п.п.49.18.2 п.18.2 ст.49 Податкового кодексу України за платежем «Збір за спеціальне використання води» у розмірі 1020 грн. (а.с.8).

Не погоджуючись з вищезазначеним податковим повідомленням-рішенням, ТОВ «Рис Бессарабії» оскаржило його у судовому порядку.

Оцінюючи оскаржене рішення суб`єкта владних повноважень, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України та доходить до висновку про його правомірність та безпідставність позовних вимог ТОВ «Рис Бессарабії» виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Як зазначив у судовому засіданні представник позивача, TOB «Рис Бессарабії» є вторинним користувачем води. Вода постачається первинним користувачем - Кілійським управлінням водного господарства, а тому він не є платником вказаного податку та не повинен був надавати до податкового органу податкову декларацію, з чим суд не погоджується виходячи з наступного.

Доказами, які підтверджують те, що ТОВ «Рис Бессарабії»є вторинним користувачем води є договір №4 про надання послуг з подачі води на полив зрошуваних земель від 24.03.2011 року та додатки до нього (а.с.9-22).

Відповідно до ст. 1 Водного кодексу України від 06.06.1995 року №213/95-ВР водокористування - це використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Первинними називаються водокористувачі, які мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води, а вторинними- водокористувачі (абоненти), які не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних та/або інших водокористувачів. Розрізняють загальне та спеціальне водокористування.

Відповідно до ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Об'єктом оподаткування збору є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Усі галузі господарства в частині використання водних ресурсів поділяються на категорії:

- перші забирають воду з водних об'єктів, використовують її для виготовлення промислової та сільськогосподарської продукції або побутових потреб населення, а потім вода повертається, але вже в іншому місці, у меншій кількості та нижчої якості;

- другі не збирають воду безпосередньо з водних об'єктів, а користуються водним об'єктом як середовищем (водний транспорт, рибальство, спорт тощо). Проте, і вони можуть погіршувати якість води (наприклад, водний транспорт).

Судом не приймаються до уваги твердження представника позивача стосовно того, що ТОВ "Рис Бессарабії" не є платником збору за спеціальне водокористування, оскільки не використовує воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту та рибництва, так як являється виробником сільськогосподарської продукції та не є первинним водокористувачем, а тому не має обов'язку подання податкової декларації відповідно п.49.18 ст. 49 та п. 328.3 ст. 328 Податкового кодексу України, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 30 Водного кодексу України збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва.

Розділ XVI Податкового кодексу України (статті 323 - 328) визначає ставки та порядок збору за спеціальне використання води.

Відповідно до пункту 323.1. статті 323 Податкового кодексу України платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Як встановлено у судовому засіданні, позивач отримує воду шляхом забору з водного об'єкту, використовує воду для зрощування, отриману від первинного водокористувача.

Позивачем самостійно від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Одеській області отримано дозвіл на спеціальне водокористування від 10.06.2011 року.

Згідно п.324.1 ст. 324 ПК України об'єктом оподаткування збором є фактичний обсяг води, який використовують водокористувачі, з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання.

Відповідно до пункту 325.1 статті 325 Податкового кодексу України ставка збору за спеціальне використання поверхневих вод басейну р.Дунай дорівнює 10,82 гривень/100 куб.метрів.

Статтею 326 Податкового кодексу України встановлено порядок обчислення збору за спеціальне використання води. Пунктом 326.1 ст.326 Податкового кодексу України передбачено, що водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання води та збір за спеціальне використання води для потреб гідроенергетики і рибництва щокварталу наростаючим підсумком з початку року, а за спеціальне використання води для потреб водного транспорту - починаючи з першого півріччя поточного року, у якому було здійснено таке використання.

При цьому, збір обчислюється виходячи з фактичних обсягів використаної води (підземної, поверхневої, отриманої від інших водокористувачів) водних об'єктів з урахуванням обсягу втрат води в їх системах водопостачання, встановлених у дозволі на спеціальне водокористування, лімітів використання води, ставок збору та коефіцієнтів (п.326.2).

Статтею 25 Водного кодексу України передбачено, що державний облік та аналіз стану водокористування здійснюються шляхом подання водокористувачами звітів про водокористування.

Відповідно до п.328.1 та п. 328.2 ст. 328 Податкового кодексу України, базовий податковий (звітний) період для збору дорівнює календарному кварталу. Платники збору обчислюють суму збору наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, встановленою в порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Таким чином, з аналізу вищенаведеного, суд вважає, що ТОВ «Рис Бессарабії» як вторинний користувач є платником збору за спеціальне використання води відповідно до законодавства, а тому зобов'язаний надавати до податкового органу звіт за спеціальне використання води.

Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на висновок №7269/7270 судово-економічної експертизи по матеріалам кримінальної справи №051201100219 від 30.09.2012 року (а.с.63-70), оскільки в висновку дослідження, експертом зазначено саме про не можливість підтвердження висновку експертного дослідження №18126/18127 від 20.02.2012 року, в зв'язку з не визначенням на законодавчому рівні порядку обкладення збором за спеціальне використання води сільськогосподарських підприємств, які використовують воду для поливу зрошувальних земель.

Відповідно до п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом також встановлено, що порушник (ТОВ «Рис Бессарабії») протягом року притягався до фінансової відповідальності за порушення п. 120.1 ст.120 Податкового кодексу України у розмірі 170 грн. (Податкове повідомлення-рішення № 0002121500 від 15.09.2011 року), а тому на підставі положень ст.120 Податкового кодексу України до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 1020 грн.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач у своїх запереченнях, надав обґрунтовані пояснення та відповідні докази в їх підтвердження щодо спростування обґрунтованості вимог позивача, натомість останнім не доведено належними засобами доказування правомірності заявленого позову, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято в межах його повноважень та є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства, а дії щодо проведення перевірки позивача та встановлення порушень є законними та правомірними, а тому позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення №0000531500 від 19.06.2012 року, яким застосовано штрафну (фінансову) санкцію за платежем «Збір за спеціальне використання води» у розмірі 1020 грн. не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.94,158-163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Рис Бессарабії» до Ізмаїльської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення №0000531500 від 19.06.2012 року - відмовити.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 31 січня 2013 року

Суддя Бутенко А.В.

.