Decision № 2897333, 29.01.2009, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" січня 2009 р. Справа № 12/460/08

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Коваль С.М.,

при секретарі Колесниковій В.В.,

з участю представників сторін:

від позивача –Кузовлєв В.В., довіреність № 1/10 від 06.10.2008 року;

від відповідача –не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 12/460/08

За позовом товарства з обмеженою відповідальністю «Реган - Юг», м. Миколаїв, вул. Пушкінська, 14,

До товариства з обмеженою відповідальністю «Багор - Плюс», м. Миколаїв, вул. Карла Лібкнехта, 12/39,

про: стягнення 29 640 грн. 60 коп.,-

В С Т А Н О В И В:

Товарство з обмеженою відповідальністю «Реган - Юг»(надалі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Багор - Плюс»(надалі - відповідач) про стягнення 29 640 грн. 60 коп.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми заборгованості 29 640 грн. 60 коп. за договором.

В ході розгляду справи позивач в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України змінив підстави позову, обґрунтовуючи наступним.

Під час складання та подання позовної заяви позивач виходив з того, що на спірні правовідносини сторін поширювалися умови договору купівлі-продажу № 54 від 18 серпня 2005 року і свої вимоги про стягнення боргу обґрунтовувало неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за ним.

В той же час рахунок-фактура відповідача № 15-03/4 від 13 травня 2008 року на суму 29 640 грн. 60 коп. та платіжне доручення ТОВ «Реган-Юг»№ 123 від 13 травня 2008 року на суму 29 640 грн. 60 коп. не містять жодних посилань на договір купівлі-продажу № 54 від 18 серпня 2005 року як на підставу для вчинення дій з виставлення вказаного рахунку-фактури та його оплати.

Крім того, як вбачається зі змісту договору купівлі-продажу № 54 від 18 серпня 2005 року, в ньому не визначений строк дії договору.

Відповідно до ч. З ст. 262, ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України обіг продукції виробничо-технічного призначення і обіг виробів народного споживання у сфері господарювання регулюються вказаним кодексом та іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до нього, а в частині, не врегульованій цими актами, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України; до відносин поставки, не врегульованих ГК України застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

В даному випадку норма ч. 1 ст. 267 ГК України чітко визначає, що коли в договорі поставки строк його дії не визначений, він вважається укладеним на один рік. Враховуючи викладене, правові відносини, що виникли з приводу виставлення відповідачем рахунку-фактури № 15-03/4 від 13 травня 2008 року та його оплати підприємством позивача, не були засновані на договорі купівлі-продажу № 54 від 18 серпня 2005 року, оскільки на той момент строк його дії закінчився.

За таких обставин посилання в тексті позовної заяви, а також в надісланій відповідачу претензії № 20 від 09.07.2008 року на договір купівлі-продажу № 54 від 18 серпня 2005 року як на підставу вимог позивача є помилковим.

В той же час між сторонами по справі з інших передбачених законом підстав виникло зобов'язання з приводу поставки товару (дизельного пального).

Так, відповідно до приписів ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 вказаного кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Положеннями ст.ст. 638, 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно з ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Норма ч. 1 ст. 181 ГК України передбачає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа підписаного сторонами та скріпленого печатками; при цьому допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

В даному випадку між сторонами по справі у спрощений спосіб було укладено договір поставки шляхом виставлення відповідачем рахунку-фактури № 15-03/4 від 13 травня 2008 року та його оплати нашим підприємством згідно платіжного доручення № 123 від 13.05.2008 року. Обмінюючись наведеними документами і вчиняючи дії з їх виконання, сторони погодили істотні умови договору поставки, а саме - визначили товар, що має бути поставлений відповідачем (дизельне пальне), його кількість (5489 літрів), ціну за літр (4,50 грн.) та загальну вартість з урахуванням ПДВ (29640,60 грн.), а також погодили форму оплати - попередня оплата.

Відповідач до цього часу без пояснення причин не приступив до виконання зобов'язання з поставки товару.

Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити змінені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач, повідомлений належним чином про час та місце судового засідання, у судове засідання не з’явився, заперечення на позов не надав. Таким чином, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку:

Позивачем за рахунком –фактурою № 15-03/4 від 13.05.2008 року, виписаного відповідачем, 13.05.2008 року було перераховано грошові кошти платіжним дорученням № 123 на загальну суму 29 640 грн. 60 коп. за дизпаливо.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов’язаний передати товару покупцеві у строк, встановлений договором, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Позивачем 17 жовтня 2008 року була направлена письмова вимога, в якій ТОВ «Реган-Юг»пропонувало відповідачу в семиденний строк або передати позивачу дизельне пальне в кількості 5489 літрів, вартість якого сплачена нашим підприємством на умовах передплати, або повернути грошові кошти в сумі 29640,60 грн.

Вказана вимога була отримана відповідачем 17 жовтня 2008 року, що підтверджується накладною служби кур'єрської доставки «PosteX»№ Н 378, але залишилася без відповіді та задоволення.

Відповідно до приписів ст. 693, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Також згідно з ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 220 Господарського кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом; якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Уточнені позовні вимоги товарства з обмеженою відповідальністю «Реган - Юг» задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Багор - Плюс»(м. Миколаїв, вул. К.Лібкнехта, 12/39, код 32092731) борг у розмірі 29 640 грн. 60 коп., державне мито у розмірі 296 грн. 41 коп. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Реган-Юг»(м. Миколаїв, вул. Пушкінська,14, код 23398643).

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.М.Коваль