Decision № 2897204, 28.11.2008, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.11.08 Справа № 11/158

За позовом Дочірньої компанії „Газ України” національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”, м. Київ

до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», м. Луганськ

про стягнення 8167000 грн. 90 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача - Мацегорін А.О., дов. № 107/10 від 15.07.2008

від відповідача –Кузьмін Ю.Л., дов. № 18 від 18.12.2007, Соколова Ю.В., дов. № 23 від 20.12.2007

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8167000 грн. 00 коп. за неналежне виконання умов договору № 04/01-839 від 28.12.2001 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем фактом неповного виконання відповідачем умов укладеного сторонами у справі договору щодо здіснення відрахувань на відновлення та розвиток орендованого майна та наявності заборгованості з вказаних відрахувань у розмірі 40835000 грн. 00 коп. На підставі умов пункту 6.6 вказаного вище договору сторін позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі двократної суми недовиконання плану відновлення та розвитку майна, а саме 8167000 грн. 00 коп.

Письмовим відзивом № 13/1-1561 від 21.08.2008 на позовну заяву та додатковими письмовими поясненнями відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на такі обставини:

- повноваження керівника позивача, яким підписано укладений сторонами у справі договір № 04/01-839 від 28.12.2001, на укладення вказаного договору та додаткових угод до нього документально не підтверджені, тому вказана угода є недійсною на підставі приписів ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України;

- умовами договору та додаткових угод до нього передбачено, що отримані від користування майном доходи належать відповідачеві, який здійснює відрахування на відновлення та розвиток майна, і ці відрахування повинні здійснюватися відповідачем протягом року в розмірі 50% від чистого прибутку, отриманого від користування майном, але не менше 4% від залишкової вартості майна станом на 30 вересня року, що передує звітному; таким чином, основним джерелом відрахувань на відновлення та розвиток майна за договором є чистий прибуток, отриманий від користування майном, який у 2007 році відповідачем отриманий не був, а тому підстави для перерахування відрахувань на відновлення та розвиток майна у відповідача відсутні.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, суд встановив такі обставини.

28.12.2001 між сторонами у даній справі був укладений договір № 04/01-839 про користування державним майном, яке не підлягає приватизації далі за текстом –договір).

У відповідності з умовами пункту 1.1 договору позивач (Компанія) надав, а відповідач (Користувач) прийняв у тимчасове користування на умовах, визначених договором, державне майно, яке не підлягає приватизації і використовується для забезпечення транспортування та розподілу природного газу, а саме: розподільні газопроводи, споруди на них і транспортні засоби спеціального призначення, які передані позивачеві у користування згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.1998 № 747 „Про утворення Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”).

Умовами пункту 5.2 договору його сторони встановили, що відрахування на розвиток майна здійснюються у розмірі, що складає 50% від чистого прибутку, отриманого від використання майна відповідачем потягом року, і який залишається після сплати податків та обов’язкових зборів, але не менше 4% від його залишкової вартості.

Додатками №№1,2,3,4 до договору (а.с. 32 – 35) встановлені форми подання відповідачем звітності за результатами використання орендованого майна.

Майно, що є предметом договору, передане позивачем відповідачеві за відповідним актом приймання –передачі (а.с. 32).

Відповідно до Звіту про виконання Договору про користування державним майном, яке не підлягає приватизації, за 2007 рік (а.с. 36-42) для використання згідно пункту 5 договору повинні були бути спрямовані грошові кошти у розмірі 7450801 грн. 00 коп.

За доводами позивача, які не спростовані відповідачем у справі, фактично згідно умов пункту 5 договору у редакції додаткової угоди № 2 відповідачем на користь позивача були перераховані грошові кошти у розмірі 3367300 грн. 00 коп., заборгованість склала 4083500 грн. 00 коп.

Відповідно до умов пункту 6.4 договору у редакції укладеної сторонами додаткової угоди № 2 д від 27.12.2006 до договору (а.с. 24-31) у разі невиконання (неповного виконання) плану відновлення та розвитку майна відповідач сплачує на користь позивача штраф у розмірі двократної суми недовиконання плану відновлення та розвитку майна.

Виходячи з умов пункту 6.4 договору позивачем до стягнення з відповідача заявлено штраф у розмірі двократної суми заборгованості у сумі 8167000 грн. 00 коп.

Сума заборгованості відповідача внаслідок неповного виконання ним умов пункту 5.2 договору у редакції додаткової угоди № 2 підтверджена матеріалами справи, її фактичними обставинами та відповідачем не спростована.

Посилання відповідача на відсутність повноважень керівника позивача на підписання договору та додаткових угод до нього не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

Також судом не приймаються до уваги доводи відповідача стосовно відсутності підстав для здійснення відрахувань на розвиток орендованого майна за умови відсутності у відповідача прибутку, оскільки згідно з умовами укладеного сторонами договору вказані відрахування повинні здійснюватися у будь-якому випадку у розмірів не менше ніж 4% від залишкової вартості майна.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Із врахуванням викладеного вище позовні вимоги підтверджені матеріалами справи, відповідають фактичним обставинам, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі з віднесенням на відповідача судових витрат у справі у відповідності з вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82. 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Луганськгаз», вул. Шевченко, 102, м. Луганськ, 05451150, на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Київ, вул.. Полуденка, буд. 1, код 31301827, штраф у розмірі 8167000 грн. 00 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 25500 грн. 00 коп., витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення –03.11.2008.

Суддя М.О. Москаленко