№ 28965467, 13.12.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2012 р. м. Київ К-26763/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І.-головуючий, судді Рибченка А.О., Усенко Є.А.,

за участю секретаря Корженковій І.О.,

розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010

у справі № 7/351 (2а-4368)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Енерготорг»(далі -Товариство)

до ДПІ

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Судове засідання проведено за участю представників:

позивача -не з'явились,

відповідача - Шляхової О.А.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010, позов задоволено; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 30.10.2007 № 0000882306/0, від 04.12.2007 № 0000882306/1, від 07.02.2008 № 0000882306/2 та від 21.04.2008 № 0000882306/3.

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник зазначає про невідповідність висновків судів нормам матеріального права та дійсним обставинам справи та просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з урахуванням такого.

Судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що ДПІ було проведено виїзну позапланову перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з приватним підприємством «МКС», товариством з обмеженою відповідальністю «АЛС», приватним підприємством науково-виробничим об'єднанням «Геопошук»за період з 01.01.2006 по 30.06.2006. За наслідками цієї перевірки податковим органом складено акт від 17.10.2007 № 774-23-6-31467083 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2007 № 0000882306/0, за яким Товариству визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 76 628 293 грн. (у тому числі 51 085 528,61 грн. за основним платежем та 25 542 764,39 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для оспорюваного донарахування із застосуванням штрафних санкцій став висновок податкового органу про незаконне включення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ у складі ціни поставленого названими контрагентами природного газу іноземного походження з огляду на те, що у перевіреному періоді зазначені операції підлягали оподаткуванню за нульовою ставкою цього податку. Додатково на обґрунтування правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень ДПІ посилається на наявність ознак фіктивного підприємництва у діяльності спірних постачальників позивача, а також на недотримання учасниками спірних операцій вимог пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»під час їх оформлення.

Статтею 9 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»встановлено, що у 2005 та 2006 роках операції із ввезення природного газу на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, звільняються від обкладення ПДВ, а операції з продажу такого газу, крім операцій з його продажу для населення, бюджетних установ та інших споживачів, що не є платниками цього податку, оподатковуються за нульовою ставкою ПДВ.

Положення цих норм слід розуміти так, що законодавством не дозволяється оподатковувати за ставкою 20 % операції з продажу природного газу, ввезеного на митну територію України відповідно до зовнішньоекономічних контрактів, укладених на виконання міжнародних договорів України, і звільненого від обкладання ПДВ при ввезенні. При цьому таке обмеження стосується як першого продавця, так і останнього.

У пункті 3 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом»(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що у 2006 році природний газ, ввезений на митну територію України за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними на виконання міжнародних договорів України, та оформлений митними органами в режимі випуску у вільний обіг із звільненням від обкладення ПДВ, реалізується Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", дочірньою компанією "Газ України" та дочірнім підприємством "Газ-тепло", а також суб'єктами господарювання, що мають ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання природного газу за регульованим тарифом, із застосуванням нульової ставки ПДВ (крім постачання населенню, бюджетним установам та іншим споживачам, які не є платниками зазначеного податку), за наявності: договорів на таке придбання із зазначенням, кому належить поставлений газ; договорів на власну поставку такого газу з обов'язковим зазначенням, кому належить поставлений газ та індивідуального податкового номера споживача платника ПДВ; вантажосупровідних документів (товаротранспортних і податкових накладних, актів приймання-передачі), в яких обов'язково зазначається, кому належить поставлений газ, суб'єкт господарювання та його індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням товарів (у тому числі при їх імпорті) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків. З аналізу пункту 6.1 статті 6 цього ж Закону випливає, що не відносяться до об'єктів оподаткування операції, звільнені від оподаткування, та операції, до яких застосовується нульова ставка ПДВ.

Таким чином, покупець, сплативши продавцю ПДВ за ставкою 20 % з операцій, що не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 Закону України «Про податок на додану вартість»або звільняються від оподаткування на підставі статті 5 цього Закону, а також які оподатковуються за нульовою ставкою, не може включати суми такого податку до податкового кредиту та вимагати відшкодування зазначених сум з бюджету.

Наведене правозастосування відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 21.02.2012 у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Кривий Ріг Цемент" до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з підприємствами гірничо-металургійного комплексу у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, державного реєстратора виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області про визнання реєстрації та рішення незаконними.

Покладений в основу рішень про задоволення даного позову висновок попередніх судових інстанцій щодо наявності правової колізії між статтями 9, 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно, та підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка з урахуванням положень підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» має вирішуватися на користь платника, не відповідає змісту наведених законодавчих положень. Адже у даному випадку має місце зміна правового регулювання порядку оподаткування операцій з продажу імпортованого природного газу, а не колізійність правових норм.

З урахуванням викладеного Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати прийняті у справі судові акти попередніх інстанцій та повністю відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства.

З огляду на реорганізацію відповідача у справі Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне замінити ДПІ її правонаступником - державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби.

Керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Замінити державну податкову інспекцію в Оболонському районі м. Києва її правонаступником державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби.

2. Касаційну скаргу державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби задовольнити.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 18.05.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010 у справі № 7/351 (2а-4368) скасувати.

3. У позові відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:А.О. Рибченко Є.А. Усенко