№ 28930850, 21.01.2013, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 825/102/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 р. м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Клопот С.Л.

при секретарі - Шевченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Чернігівського міського центру зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну підготовку , -

В С Т А Н О В И В :

Чернігівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Чернігівський МЦЗ) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійне навчання в сумі 686 грн. 63 коп., в тому числі: вартість навчання - 373 грн.08 коп., матеріальна допомога в період професійного навчання - 310 грн. 57 коп., витрати на санітарно-гігієнічне навчання - 2 грн. 98 коп.. Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач перебуваючи на обліку в центрі зайнятості з 22.06.2012 року по 19.10.2012 року була направлений на професійне навчання у відповідності до ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення», на навчання не ходила без поважних причин, а тому кошти, витрачені Чернігівським МЦЗ на навчання ОСОБА_1 повина повернути, чого не зроблено відповідачем в добровільному порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.

Відповідач позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що під час навчання знаходилась на лікарняному і на неї витрати на професійне навчання Чернігівським професійним ліцеєм залізничного транспорту не здійснювались.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

В Україні до зайнятого населення, відповідно до п. б ч. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України «Про особисте селянське господарство».

Пунктом 1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. N 219 до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 в період з 22.06.2012 року по 19.10.2012 року перебувала на обліку в Чернігівському міському центрі зайнятості як безробітна та отримувала соціальні послуги та забезпечення відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про зайнятість населення» та на підставі особистої заяви в

ідповідача від 29.08.2012 року гр. ОСОБА_1 направлено на професійне навчання до Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту за професією «кухар», згідно укладеного договору від 29.08.2012 року № 2503/181-12-07 (далі - Договір) зі строком навчання з 30.08.2012 року по 25.01.2013 року.

Згідно з наказом Чернігівського професійного ліцею залізничного транспорту від 19.10.2012 р. № 39 «В-СНН», у зв'язку з пропусками занять без поважних причин ОСОБА_1 відраховано з професійного навчання з 19.10.2012 року.

Згідно абзацу 2 частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», у разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку або підвищення кваліфікації.

Пунктом 3.1.2 Договору від 29.08.2012 р. передбачено, що у разі припинення навчання без поважних причин, або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання. Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується в судовому порядку.

Згідно наявної в матеріалах справи довідки витрати на професійну підготовку (навчання) складають 686 грн. 63 коп., в тому числі: вартість навчання - 373 грн. 08 коп., матеріальна допомога в період професійного навчання - 310 грн.57 коп., витрати на санітарно-гігієнічне навчання - 2 грн.98 коп.

На підставі ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» директором Чернігівського МЦЗ прийнято наказ № 618 від 04.12.2012 року про повернення коштів в розмірі 686 грн. 63 коп.

Крім того слід зазначити, що з метою досудового врегулювання спору, позивачем 05.12.2012 року було направлено відповідачу лист (притензію) № 05/6071, в якому повідомлено про прийняте рішення, запропоновано добровільно повернути кошти та роз'яснено право на оскарження наказу. Відповідач до центру зайнятості вищого рівня або в судовому порядку наказ не оскаржив, однак кошти в добровільному порядку не повернуто.

Відповідно до ст. 39 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а витрати на професійне навчання стягненню на користь Чернігівського міського центру зайнятості.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Чернігівського міського центру зайнятості-робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Чернігівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (р/р 37171300901002 в ГУДКСУ у Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 21395273) 686 грн. 63 коп., в тому числі: вартість навчання - 373 грн.08 коп., матеріальна допомога в період професійного навчання - 310 грн. 57 коп., витрати на санітарно-гігієнічне навчання - 2 грн. 98 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Клопот С.Л.