№ 289082, 15.11.2006, Commercial Court of Vinnytsia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2006 р. Справа № 12/382-06

за позовом Відкритого акціонерного товариства „Вінницягазбудсервіс»(м. Вінниця, вул. Келецька, 51, ідент. код 02127302)

до Управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області (м. Вінниця, вул. Винниченка, 27)

про скасування рішень №№ 593,594 від 28.08.2006 р.

Суддя М. Кожухар

Секретар судового засідання Т.Геєчко

Представники:

позивача - Клембовський В.А. –ген.директор, Засієнко Н.О., Метельська Г.В. - за дорученням

відповідача - Стратович С.В., Свиридович Т.В. –за дорученням

прокурора Вінницького району - Бессолова С.В.

ВСТАНОВИВ:

Подано позов про скасування рішень Управління ПФУ у Вінницькому районі №№ 593, 594 від 28.08.2006 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхових внесків до ПФУ.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем перераховано відповідачу за 2006 р. 73079,13 грн. та державною виконавчою службою знято з рахунку позивача та перераховано відповідачу 110000 грн.

Листом № 464/05-25/07 від 19.10.2006 р. відповідач проти позову заперечив, послався на затримку позивачем сплати обов’язкових платежів до Пенсійного фонду, за що передбачено застосування штрафних санкцій та нарахування пені, що і зроблено оскаржуваними позивачем рішеннями Управління ПФУ у Вінницькому районі.

В судовому засіданні 10.11.2006 р. представник позивача подав заяву про зміну підстав позову. Підтверджуючи дані Управління ПФУ, зазначені у особових рахунках та розрахунках штрафних санкцій і пені до оскаржуваних рішень щодо нарахування страхових внесків, їх сплати та визначення заборгованості на кожну дату, представник позивача вважає, що відповідачем невірно здійснювався перерозподіл коштів, які надходили на погашення заборгованості. На його думку, відповідно до п. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»у першу чергу має погашатись недоїмка зі страхових внесків, і лише після погашення цієї недоїмки у повному обсязі, можуть погашатись заборгованість зі штрафних санкцій та пені.

В судовому засіданні 15.11.2006 р. представник позивача в обґрунтування своїх вимог послався також на Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Представники відповідача проти доводів позивача заперечили, вважають, що вказані платежі підлягають погашенню у порядку календарної черговості їх виникнення, а також що Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на спірні правовідносини не розповсюджується.

З наданих представниками сторін пояснень та зібраних матеріалів справи суд вбачає, що у зв’язку з затримкою сплати страхових внесків до ПФУ управлінням ПФУ у Вінницькому районі на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»прийнято рішення № 593 та № 594 від 28.08.2006 р. про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за період, відповідно, з 15.04.2005 р. по 17.07.2006 р. та з 28.11.2005 р. по 16.08.2006 р.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі –КАС України) обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Обставини щодо нарахування страхових внесків, виникнення заборгованості зі сплати страхових внесків, штрафних санкцій і пені та надходження коштів на погашення заборгованості підтверджуються сторонами, а відтак відповідно до вищеназваної норми КАС України не доказуються перед судом.

Сторонами також підтверджено, що кошти, які надходили на погашення заборгованості позивача зараховувались на погашення недоїмки, штрафних санкцій і пені у порядку календарної черговості виникнення боргу.

З 01.01.2004 р. набув чинності Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон № 1058), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

З дати набрання чинності цим Законом, який є спеціальним у сфері регулювання загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, норми Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»на ці правовідносини не розповсюджується.

Тому доводи позивача з посиланням на останній Закон не приймаються судом. (До речі, відповідно до п. 7.7 ст. 7 цього Закону податковий борг платника, яким є узгоджене податкове зобов’язання з урахуванням штрафних санкцій та пеня, погашається у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі одночасного виникнення за різними податками, зборами –у рівних пропорціях).

Відповідно до ч. 2 ст. 106 Закону № 1058 суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Розмір штрафних санкцій та пені встановлено ч. 9 ст. 106 Закону № 1058.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону № 1058 за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Це спростовує доводи позивача, наведені у заяві про зміну підстав позову.

З урахуванням викладеного, позов з наведених позивачем підстав задоволенню не підлягає.

Керуючись розділом УП, ст.ст. 7, 86, 158, 159, 160,162, 163, 167, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М. Кожухар