Sentence № 28886916, 23.01.2013, Husiatyn District Court of Ternopil Oblast

Справа № 1904/2429/2012

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" січня 2013 р. Гусятинський районний суд Тернопільської області

в складі : головуючого суду Баран Е.М.

при секретарі Возьній О.Р.

з участю: прокурора Турецького П.С.

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гусятин справу про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Підволочиськ Підволочиського району Тернопільської області та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня-спеціальна, не працюючого, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, інваліда ІІ групи, раніше судимого:

-04 березня 1991 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.3 ст.81. ч.3 ст.140, ч.2 ст.215-3 КК України на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією всього особисто належного майна;

- 23 грудня 1991 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.1 ст.183, ч.3 ст.183 КК України до 6 місяців позбавлення волі на підставі ст. 43 КК України приєднано 1 рік 11 місяців 6 днів позбавлення волі за вироком Підволочиського районного суду від 04.03.1991 року остаточне покарання 2 роки 5 місяців і 6 днів позбавлення волі, ухвалою Тернопільського обласного суду від 12 лютого 1992 року ч.1 ст.183 КК України виключена, звільненого 27 листопада 1993 року по відбуттю строку;

-27 червня 1994 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч. ч. 2, 3 ст.140 ст. 42 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 25 вересня 1998 року на підставі Закону України «Про амністію»;

- 03 лютого 2003 року Підволочиським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.185 КК України на 2 роки позбавлення волі;

- 14 березня 2003 року Підволочиським районним судом за ч.1 ст.309 ч.4 ст.70 КК України на 2 роки і 6 місяців позбавлення волі, звільненого 25 липня 2005 року по відбуттю строку;

-23 грудня 2005 року Підволочиським районним судом за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого 20.09.2010 року по відбуттю строку;

-27 грудня 2012 року Бережанським районним судом Тернопільської області за ч.2 ст.309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки, за ч.2 ст.286 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний вчинив злочин при наступних обставинах: 10 жовтня 2011 року близько 20 год. ОСОБА_3 керуючи технічно-справним транспортним засобом «ВМW-316», р.н. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю близько 90 км/год. а/д «Гримайлів-Яблунів»в напрямку м. Хоростків Гусятинського району. Під час руху на ділянці автодороги з небезпечним поворотом, про що водія попереджав дорожній знак 1.2 «Небезпечний поворот ліворуч», ОСОБА_3 в порушення вимог пунктів 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка», «проїзна частина», «узбіччя»), 10.1 та 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору безпечної швидкості руху, не ураховував дорожні умови та обстановку, не обрав такі прийоми керування транспортним засобом і швидкість руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, а перед будь-якою зміною напрямку руху переконатися, що це буде безпечним і в такий спосіб, своїми діями, не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян.

Внаслідок цього та в порушення п. п. 2.3 «б»; 11.2 ПДР України ОСОБА_3 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не реагував на її зміну та не тримався якнайближче до правого краю проїзної частини дороги, внаслідок чого втратив контроль над управлінням автомобіля та виїхав на КМ +900 вказаної автодороги на призначений для зустрічного руху бік дороги. Після чого виїхав на виділений конструктивно елемент а/д не призначений для руху транспортних засобів - ліве узбіччя, де продовжуючи неконтрольований рух автомобіля, в'їхав у лівий кювет та допустив перекидання автомобіля «ВМW-316», р.н. НОМЕР_1.

В результаті ДТП пасажир автомобіля «ВМW-316»гр.ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження- закриту травму живота, що супроводжувалася травматичним розривом селезінки та внутрішньочеревною кровотечею, які за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення відносяться до тяжких; та закриту травму грудної клітки, що супроводжувалася переломом 5-6 правих ребер, перелом кісток тазу, які за ознакою тривалого розладу здоров'я відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України визнав повністю. Показав, що дійсно 10.10.2011 близько 19 год. 30 хв. він керував автомобілем «БМВ 316», ВС НОМЕР_1 та разом із пасажирами ОСОБА_4, яка сиділа на правому передньому сидінні та ОСОБА_5, яка сиділа на задньому сидінні виїхав із м. Скалата в напрямку с.Березовиця. Не доїжджаючи до м. Хоростків, він рухався із швидкістю близько 90 км/год., інших автомобілів не було. В його автомобілі було постійно увімкнуте дальнє світло фар. Проїхавши повз поворот до с.Перемилів Гусятинського району він продовжував рухатися із зазначеною швидкістю в напрямку м. Хоростків, проте швидкості руху він не зменшував. Побачивши на дорозі буряк, він з метою об'їхати його, втратив керованість та автомобіль почало заносити в напрямку лівого узбіччя. З метою вирівняти рух автомобіля він почав крутити кермом, але це не давало ніякого результату та його автомобіль винесло на ліве узбіччя, де авто перекинувся близько двох разів. Внаслідок ДТП ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження. Щиро розкаюється у скоєному, повністю відшкодував завдані збитки потерпілій. Просить суворо його не карати та обмежитись дослідженням його показів та оголошенням показів потерпілої. Зміст статті 299 КПК України йому роз'яснено та зрозуміло.

За згодою учасників судового розгляду суд прийшов до висновку за можливе обмежитись дослідженням показів підсудного та оголошенням показів потерпілої ОСОБА_4, визнавши недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та які правильно розуміє підсудній та інші учасники процесу. Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи та ніким не оспорюються.

Із оголошених в судовому засіданні показів потерпілої гр.ОСОБА_4 вбачається, що 10.10.2011 близько 20 год. 00 хв. вона сиділа на передньому пасажирському сидінні в автомобілі «ВМW-316», яким керував ОСОБА_3 Ремнем безпеки вона пристебнута не була. Вони рухалися автомобільною дорогою від смт.Гримайлів у напрямку м. Хоростків, на задньому сидінні ще їхала з ними ОСОБА_5 Обставин ДТП вона не пригадує, так як втрачала пам»ять, пригадує, що коли вони проїжджали неподалік села Перемилів, то ОСОБА_3 втратив контроль над управлінням автомобіля і допустив його перекидання в кювет. Внаслідок ДТП вона отримала тяжкі тілесні ушкодження, претензій до ОСОБА_3 не має(а.с.32-33). В письмовій заяві поданій до суду 23.01.2013 року потерпіла гр.ОСОБА_4 просить його суворо не карати.

При таких обставинах суд прийшов до висновку, що злочинні дії підсудного ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, так як він скоїв порушення правил безпеки дорожнього руху під час керування транспортним засобом, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження.

Із копії вироку Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2012 року вбачається, що ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст.309 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3 відповідно до вимог ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його стан здоров»я, що являється інвалідом II-ї групи, позитивну характеристику по місцю проживання, тому вважає за необхідне обрати йому покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами. При цьому суд враховує пом'якшуючі вину ОСОБА_3 обставини, а саме, що щиро розкаюється у вчиненому, завдану шкоду відшкодував, потерпіла просить підсудного суворо не карати, має одну неповнолітню дитину.

Обтяжуючих вину обставин судом не встановлено.

Поскільки ОСОБА_3 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України до постановлення щодо нього вироку Бережанським районним судом Тернопільської області 27 грудня 2012 року, то покарання слід призначити за сукупністю злочинів згідно правил частини 4 статті 70 КК України та шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2012 року більш суворим, призначеним за даним вироком, остаточне покарання слід обрати у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

З врахуванням вищенаведених пом»якшуючих вину обставин суд вважає, що виправлення ОСОБА_3 можливе без відбування покарання, а тому його слід на підставі статті 75 КК України звільнити від відбуття основного покарання з випробуванням.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити -підписку про невиїд.

Питання про речові докази вирішити відповідно до ст.81 КПК України 1960 року.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України 1960 року, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст.286 КК України і обрати йому покарання за цією статтею у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Відповідно до ст.70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання, призначеного за вироком Бережанського районного суду Тернопільської області від 27 грудня 2012 року більш суворим, призначеним за даним вироком, ОСОБА_3 остаточно призначити покарання у виді 5(п»яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.

Згідно ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням із встановленням 3(трьохрічного) іспитового строку.

Відповідно до ст.76 ч.1 пп.2,3 КК України зобов'язати ОСОБА_3 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти органу кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи.

В строк відбутого покарання зарахувати строку перебування під вартою з 23 по 27 грудня 2012 року включно.

Речові докази після вступу вироку в законну силу: автомобіль «ВМW-316», р.н. ВС НОМЕР_1, що знаходиться на зберігані на майданчику тимчасового римання транспортних засобів Гусятинського РВ УМВС України в Тернопільській області -повернути власнику ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області код 24524727 в УДК в Тернопільській області, МФО 838012; розрахунковий рахунок 31256272210463 витрати на проведення судово-автотехнічної експертизи №5/518/11 від 22.11.2011 року в розмірі 562 (п»ятсот шістдесят дві) гривні 56 копійок.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити -підписку про невиїд.

Вирок може бути оскаржений протягом 15-ти діб з моменту проголошення в апеляційний суд Тернопільської області через Гусятинський районний суд.

Суддя- підпис

З оригіналом вірно:

Суддя Гусятинського районного суду Е.М. Баран