Court ruling № 28835517, 17.01.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 року м. Київ К/9991/5307/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі

суддів: Бим М.Є., Калашнікової О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року в справі №2а/0570/15067/2011 за позовом управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області про скасування рішення, -

в с т а н о в и л а :

У серпні 2011 року управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації звернулося в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька Донецької області, в якому просило скасувати рішення відповідача від 29 червня 2011 року № 993/02-62/1/33913374 про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страховиком сум своєчасно не обчислених та несплачених страхових внесків у розмірі 14776,37 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 вересня 2011 року позовні вимоги задоволені.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року скасоване рішення суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, проаналізувавши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено що, управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації є юридичною особою, зареєстроване у позивача як платник страхових внесків на загальнообов'’зкове державне пенсійне страхування та несе обов'язки з нарахування, обчислення, сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі.

Управлінням Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька 25.06.2011 р. був складений Акт № 03-18/240 за результатами планової перевірки управління освіти і науки Донецької обласної державної адміністрації з питань дотримання вимог законодавства щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, інших платежів та надання достовірних відомостей до органів Пенсійного фонду за період з 24.11.2005 р. по 01.01.2011 р., яким встановлені порушення –ст.ст. 4, 19, 20 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

На підставі Акту від 25.06.2011 р. № 03-18/240 начальником управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька прийняте рішення №993/02-62/1/33913374, за порушення вимог ст.ст.19,20 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. № 1058-ІУ донараховано позивачу 30309,63 грн. із посиланням на пункт 4 частини 9 ст. 106 Закону України № 1058 прийняті фінансові санкції у розмірі 14776,37 грн.

Рішення було оскаржене до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, однак скарга управління освіти залишена без задоволення.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову виходив з того, що Закон України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464 набрав чинності і діє з 1 січня 2011 року і з цієї дати втратили чинність норми частини першої - дев'’тої статті 106 Закону України №1058.

Разом з тим, підпунктом 6 пункту 7 Прикінцевих положень Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” від 08.07.2010 р. № 2464 встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій - за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Враховуючи викладене колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанцій дійшов до вірного висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управління освіти та науки Донецької обласної державної адміністрації відхилити.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: