Court ruling № 28835322, 15.01.2013, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" січня 2013 р. м. Київ К-8597/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегія суддів:

Головуючий суддя судді Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Корпорації «Укрнерудпром»на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009 рокуу справі№ 5/1097-19/186А (5/299-23/30)за позовомКорпорації «Укрнерудпром»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львовапроскасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Господарського суду Львівської області від 25.10.2006 року у справі № 5/1097-19/186А (5/299-23/30) позовні вимоги задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова № 262/10/23-2 від 10.01.2004 року.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009 року апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова задоволено. Постанову Господарського суду Львівської області від 25.10.2006 року у справі № 5/1097-19/186А (5/299-23/30) скасовано. Прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати та залишити в силі постанову господарського суду. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального права, зокрема, п. 1.8 ст. 1, п. 4.8 ст. 4, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.4.1. п. 7.4, пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач з доводами та вимогами заявника не погоджується, просить залишити оскаржене судове рішення у справі без змін.

У зв'язку з неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки податкового органу про порушення позивачем пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»належним чином необґрунтованою у зв'язку з наявністю права у відповідних контрагентів на видачу спірних накладних.

Суд апеляційної інстанції відмовив в позові, оскільки формування позивачем податкового кредиту здійснене з порушенням п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів з таким висновком апеляційного суду погоджується, враховуючи наступне.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної Державною податковою інспекцією у Франківському районі м. Львова документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства Корпорацією «Укрнерудпром»складено акт від 29.12.2003 року № 290/23-2/239/30163522, яким зафіксовано порушення позивачем ст. 4, п. п. 7.2, 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акта перевірки відповідачем 10.01.2004 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 262/10/23-2, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 3 647 907,00 грн., в тому числі 1 827 033,00 грн. основний платіж, 1 820 874,00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на неправомірному включенні до податкового кредиту з податку на додану вартість: 52 000,00 грн. на підставі податкової накладної № 27 від 02.03.2001 року, виписаної ТОВ «Екстра-лагуна», державна реєстрація якого скасована судовим рішенням у справі № 15/2313 від 07.05.2002 року; на підставі податкових накладних № 44 від 28.12.2002 року (на 122 033,00 грн.), № 7 від 24.01.2002 року (на 392 800,00 грн.), виписаних ПП «Агропромснаб», установчі документи якого визнано недійсними судовим рішенням від 05.09.2002 року; на підставі податкових накладних № 4 від 04.05.2001 року (на 418 000, 00 грн.), № 5 від 26.04.2001 року (на 239 000,00 грн.), виписаних ПП «Санта-К», державна реєстрація якого скасована судовим рішенням у справі № 36/548 від 16.12.2003 року, на підставі податкових накладних № 55 від 17.08.2001 року (на 600 000,00 грн.) та № 70 від 22.08.2001 року (на 3 000,00 грн.) виписаних ПП «Інтелект-сервіс», щодо якого порушено провадження у справі по скасуванню його державної реєстрації.

Корпорація «Укрнерудпром»передала в рахунок оплати за товари і послуги: 15.08.2002 року ПП «Агропромснаб»простий вексель № 733253219212 на суму 8 353 895,96 грн.; 15.08.2002 року і 16.11.2001 року ПП «Санта-К»прості векселі на суму 3 943 200,00 грн.; 07.07.2003 року ПП «Інтелект-сервіс»прості векселі на суму 361 800,00 грн.; 04.01.2002 року ТОВ «Екстра-лагуна»простий вексель на суму 380 899,64 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 ст.7 цього Закону).

Згідно з п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»векселі отримані, але не оплачені платником податку, або видані, але не оплачені платником податку, не змінюють сум податкових зобов'язань або податкового кредиту такого платника податку, незалежно від видів операцій, по яких такі векселі використовуються.

Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що векселі на момент формування позивачем податкового кредиту оплачені не були, у позивача відсутнє право на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Враховуючи наведене, суд касаційної інстанції погоджується з висновком апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують, а зводяться до помилкового тлумачення положень Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Корпорації «Укрнерудпром» залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2009 року у справі № 5/1097-19/186А (5/299-23/30) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів з моменту направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак