У Х В А Л А
про забезпечення доказів
м. Вінниця
18 січня 2013 р. Справа № 802/164/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Поліщук Ірини Миколаївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Колос Мирослави Сергіївни
представників позивача: Дубровіної М.В., Щітніцького В.А.
представників відповідачів: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення доказів у справі:
за позовом: дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
до: Державної фінансової інспекції у Вінницькій області, Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області
про: визнання дій протиправними та скасування вимоги
ВСТАНОВИВ:
16 січня 2013 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява дочірнього підприємства "Вінницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання протиправними дій Державної фінансової інспекції у Вінницькій області та Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області при проведенні планової ревізії та визнання протиправною та скасування вимоги від 12.12.2012 р. № 22-05-03-14/9018.
У прохальній частині позовної заяви позивач, окрім іншого, просить суд з метою забезпечення доказів витребувати у відповідачів -Державної фінансової інспекції у Вінницькій області та Державної фінансової інспекції у Хмельницькій області наступні документи:
документи, які послужили підставою для проведення ревізії в ДП «Вінницький автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»;
документи, які послужили підставою заміни осіб ДФІ у Вінницькій області, які на початку проводили ревізію, на осіб ДФІ у Хмельницькій області, які закінчували проведення ревізії в ДП «Вінницький автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України»;
документи зустрічних звірок з суб`єктами господарювання даної документальної ревізії господарської діяльності ДП «Вінницький автодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України».
Ухвалою суду від 17.01.2013 року заява позивача про забезпечення доказів призначена до розгляду в судовому засідання 18.01.2013 року.
Представники позивача заяву про забезпечення доказів підтримали та просили витребувати у відповідача зазначені в прохальні частині позову докази, обґрунтовуючи свою позицію тим, що, на їх думку, вищезазначені документи можуть бути сфальсифіковані представниками відповідачів, шляхом внесення в їх текст суттєвих змін.
Представники відповідачів в судове засідання не з`явились, хоча про час, дату та місце його проведення повідомлялись належним чином, про що свідчать телефонограми, які містяться в матеріалах справи.
З урахуванням положень частини 3 статті 75 КАС України, суд дійшов висновку розгляд заяви позивача про забезпечення доказів здійснювати за відсутності представників відповідачів.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення доказів, заслухавши думку його представників, дослідивши матеріали справи, суд зважає на таке.
Підстави та порядок забезпечення доказів передбачені статтями 73 - 75 КАС України.
Так, особи, які беруть участь у справі та обґрунтовано вважають, що надання потрібних доказів стане згодом неможливим або ускладненим, мають право просити суд забезпечити ці докази.
При цьому, частиною 1 статті 75 КАС України визначено вимоги до заяви про забезпечення доказів. Зокрема, така заява повинна містити докази, які необхідно забезпечити; обставини, які можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази, або з якою метою потрібно їх забезпечити.
З огляду на викладене, інститут забезпечення доказів покликаний забезпечити можливість реалізації своїх прав особами, які беруть участь у справі, щодо подання до суду необхідних доказів, проте в зв'язку із деякими обставинами надання таких доказів є неможливим. Саме в такому випадку суд на підставі наведених вище положень може забезпечити відповідні докази, в тому числі й шляхом їх витребовування.
Проте, в позовній заяві позивачем не обґрунтовано, які саме обставини свідчать про те, що надання тих доказів, на забезпеченні яких наполягала позивач у своїй заяві згодом може стати неможливим або ускладненим.
Що стосується посилань представників позивача на те, що вищевказані докази можуть бути сфальсифіковані відповідачами, то у даному випадку це є їхньою суб`єктивною думкою, не підтвердженою жодними належними доказами.
Відтак, підстави для забезпечення зазначених позивачем доказів відсутні, а тому в задоволенні заяви про забезпечення доказів слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 73, 75, 165, 254 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
у задоволенні заяви позивача про забезпечення доказів відмовити
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна
The court decision No. 28770783, Vinnytsia District Administrative Court was adopted on 18.01.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful information easily.
This decision relates to case No. 802/164/13-а. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: