ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
17 січня 2013 р. Справа № 2а/0270/5362/12
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Томчука Андрія Валерійовича,
за участю:
секретаря судового засідання: Медяної Н.А.,
позивача: Люлькіс І.М., Левицька-Корчун В.І. - представники за довіреностями,
відповідача: Пенська О.Ю., Мазур В.А. - представники за довіреностями,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Леон-Ш"
до: Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби
про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Леон-Ш» (далі -ТОВ «Леон-Ш» або позивач ) із позовом до Козятинської об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби України (далі - Козятинська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Леон-Ш» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Тандем-Центр» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року, Козятинською ОДПІ виявлено порушення вимог податкового законодавства.
На підставі виявлених порушень податковим органом 11 жовтня 2012 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000772301, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 126894,00 грн.
Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, в зв'язку з чим просить його скасувати.
В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги, просили задовольнити їх, виходячи з доказів, що містяться у матеріалах справи, окремо зазначили про реальність господарських операцій.
Представники відповідача із заявленим позовом не погодились, усно надали пояснення на підтвердження правомірності дій відповідача.
Заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши наявні у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, судом встановлено наступне.
ТОВ «Леон-Ш» 25.07.2005 року взято на податковий облік в державній податковій інспекції у Калинівському районі за №29.
На підставі наказу Козятинської ОДПІ № 766 від 17.09.2012 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового контролю Козятинської ОДПІ була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Леон-Ш» з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по взаємовідносинах з ТОВ «Тандем-Центр» за період з 01.04.2012 року по 30.04.2012 року. За результатами перевірки складено акт від 26.09.2012 року № 75/22/33623460.
Висновками перевірки зафіксовано порушення ст. 202, 203, 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.1, п.198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення податку на додану вартість на суму 126894,00 грн.
Як зазначено в акті перевірки, до податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2012 року (вхідний номер №9027695035 від 18.05.2012 року (основна), вхідний номер №9030665660 від 31.05.2012 року) ТОВ «Леон-Ш» повторно включено суму податку на додану вартість, по податкових накладних за вересень місяць 2011 року, отриманих від ТОВ «Тандем-Центр», до податкового кредиту за квітень 2012 року.
Дані обставини виникли у зв'язку із тим, що актом перевірки від 28.03.2012 р. № 26/23/33623460 (т.1 а.с.29-61) встановлено, що підприємством занижено податок на додану вартість в сумі 126894,00 грн.
В подальшому актом перевірки від 26.09.2012 року №75/22/33623460 (т.1 а.с.13-28) встановлено завищення від'ємного значення по податку на додану вартість на суму 126894,00 грн., оскільки повторно включено суму податкового кредиту.
Як встановлено в актах перевірки від 28.03.2012 року та 29.09.2012 року та не заперечується сторонами, ТОВ "Тандем-Центр" (Постачальник) та ТОВ "Леон-Ш" (Покупець) уклали договір поставки товару. Предметом поставки є такий товар: відсів, щебінь та інші будівельні матеріали, мазут, бітум, дизельне пальне та надання у строкове платне користування транспортних засобів.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Отже, законодавцем чітко окреслено, що первинний документ має бути складено під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В той же час, до податкової перевірки, зафіксованої актом перевірки від 28.03.2012 року № 26/23/33623460, позивачем надавалися податкові накладні № 58 від 02.09.2011 р., № 61, № 62 від 05.09.2011 р., № 63 від 06.09.2011 р., № 64 від 07.09.2011 р., № 66 від 08.09.2011 р., № 68, № 69 від 29.09.2011 р., № 70 від 30.09.2011р. (т.2 а.с.9-16).
Згідно висновків акту перевірки від 28.03.2012 року № 26/23/33623460 податковим органом встановлено порушення п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового Кодексу України та порядку заповнення податкової накладної, затверджений наказом Міністерства фінансів України 01.11.11 року №1379 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.11.11 року за №1333/20071, внаслідок чого підприємством занижено податок на додану вартість у сумі 126894 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0000322301 від 06.04.2012 року(т.2 а.с.7) згідно якого до позивача збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 126894,00 грн.
Дане податкове повідомлення рішення позивачем не оскаржено, а навпаки визнано як правомірне, що підтверджується сплатою суми до Державного бюджету України (т.1, а.с.244-246б)
В подальшому, як зазначено представниками позивача в судовому засіданні, позивачем та його контрагентом виписані нові податкові накладні із виправленнями зазначених даних у графі «Вид цивільно-правового договору», що слугувало основною підставою для встановлення порушення у акті перевірки від 28.03.2012 року.
Надалі позивачем повторно включено податковий кредит у сумі 126894,00 грн. в іншому періоді, а саме включено до декларації з податку на додану вартість за 4 місяць 2012 року.
Такий податковий кредит включений позивачем на підставі нових податкових накладних (т.1 а.с.66,69,72,75,78,81,85,88,91,94), які відрізняються від первинно-поданих накладних (т.2 а.с.9-16).
Відповідно до ст. 198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Стаття 198.6 Податкового кодексу України встановлює, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.201.4 ст.201 Податкового кодексу України, податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
В той же час, судом встановлено, що податкові накладні (т.1 а.с.66,69,72,75,78,81,85,88,91,94) віднесені до податкового кредиту у декларації з податку на додану вартість за 4 місяць 2012 року, сформовані повторно в порушення п.201.4 Податкового кодексу України, оскільки, як зазначено представниками позивача операції відбувалися в вересні місяці 2011 року, а такі накладні повторно сформовані вже після складення акту перевірки від 28.03.2012 року.
Згідно п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, у податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
б) дата виписування податкової накладної;
и) вид цивільно-правового договору.
Отже, судом беззаперечно встановлено, що у податкових накладних, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит (т.1 а.с. 66,69,72,75,78,81,85,88,91,94) з порушенням зазначено, як дату виписування податкової накладної так і вид цивільно-правового договору.
Враховуючи вимоги Податкового кодексу України, суд підтверджує правомірність прийнятого податкового повідомлення рішення Козятинською ОДПІ, та дійсність порушення платником податку п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Крім того, необхідно звернути увагу позивача на ту обставину, що враховуючи сплату грошових зобов'язань з податку на додану вартість з тих самих операцій у сумі 126894,00 грн. до бюджету, позивач самостійно підтверджує правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Отже, оскільки грошові зобов'язання сплачені ТОВ "Леон-Ш" до Державного бюджету України, то і підстави для відшкодування податкового кредиту відсутні, оскільки відсутнє від'ємне значення.
Щодо підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано до суду також видаткові накладні, акти виконаних робіт, платіжні доручення, виписки особового рахунку, однак, такі не потребують додаткового дослідження, оскільки податковий кредит підтверджений податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 Податкового кодексу України, а тому судом не можуть бути взяті до уваги.
Необхідно зазначити, що порушення встановлені актом перевірки від 28.03.2012 року зафіксовано також і у податковому повідомленні-рішенні від 06.04.2012 року, яке позивачем не оскаржено та не повідомлено суд про намір позивача, під час розгляду даної справи, щодо його оскарження.
Встановленні актом перевірки від 28.03.2012 року №26/23/33623460 та податковим повідомленням-рішенням від 06.04.2012 року №0000322301 порушення не спростовані судом, такі докази є чинними, а тому порушення висвітлені в даному акті перевірки судом приймаються до уваги, як належний доказ, який не заперечувався протягом розгляду даної справи обома сторонами, а тому у відповідності ч.3 ст.72 КАС України не потребують додаткового доказування.
Податкове повідомлення-рішення від 11.10.2012 року за №0000772301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 126894,00 грн. прийняте Козятинською об'єднаною державною податковою інспекцією відповідно до встановлених законодавством норм, а тому, позовні вимоги ТОВ «Леон-Ш» необґрунтовані, безпідставні відтак задоволенню не підлягають.
Дослідженими судом матеріалами справи, підтверджено правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення як такого, що прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Тому в задоволенні адміністративного позову позивачеві слід відмовити повністю.
Відповідно до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, понесені позивачем судові витрати не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Томчук Андрій Валерійович
The court decision No. 28738037, Vinnytsia District Administrative Court was adopted on 17.01.2013. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find key data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find necessary data quickly.
This decision relates to case No. 2а/0270/5362/12. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: