Court ruling № 28693859, 17.12.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2012 року м. Київ К-24022/10-С

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Черкаси

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010

у справі №2а-2639/09/2370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сінніс, ЛТД»

до Державної податкової інспекції у м.Черкаси

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 ТОВ «Сінніс, ЛТД»відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000212303 від 01.02.2009.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 26.05.2009 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ТОВ «Сінніс, ЛТД»скасовано, прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення ДПІ у м.Черкаси про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000212303 від 01.02.2009.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права, а саме ст.250, 238 ГК України.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт №68/23-300/25992942 від 14.01.2009.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 01.02.2009 №0000212303, яким за порушення норм з регулювання обігу готівки застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5795 грн.

Відповідно до приписів статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Доводи касаційної скарги зводяться до помилковості висновків судів попередніх інстанцій, що застосування фінансових санкцій у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки можливе лише в межах строків, визначених ст.250 ГК України, оскільки у даних правовідносинах відповідач не є суб'єктом наділеним господарською компетенцією, а також безпосередньо не здійснює організаційно-господарських повноважень щодо суб'єкта господарювання.

Інших заперечень щодо висновків судів попередніх інстанцій при оцінці обставин справи, касаційна скарга не містить.

Вимоги щодо порядку здійснення касової дисципліни для суб'єктів господарювання встановлюються Положенням проведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ №637 від 15.12.2004.

Відповідальність за порушення норм з регулювання обігу готівки передбачена абз.3, 5, 6 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Зазначені нормативно-правові акти не є законами в сфері оподаткування, а тому визначені фінансові санкції є адміністративно-господарськими і їх застосування врегульоване нормами глави 27 Господарського кодексу України.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого суб'єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Строки застосування адміністративно-господарських санкцій встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, згідно з якого такі санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

З огляду на те, що порушення позивачем правил обігу готівки, яке виразилось у неоприбуткуванні готівки в касу підприємства у сумі 1159 грн. відбулося 18.07.2007, правильними є висновки суду апеляційної інстанції, що покладення на позивача відповідальності за дане порушення рішенням від 01.02.2009, здійснено поза межами строків встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.

Оскільки застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення правил здійснення господарської діяльності пізніш як через один рік з дня такого порушення є неправомірним, висновки суду апеляційної інстанції свідчать про правильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси відхилити, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук