Decision № 28690285, 16.01.2013, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/16223-2012 16.01.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК"

про стягнення 39 455,64 грн.

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Бондаренко А.С. -за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотехцентр-3000" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БМК" про стягнення 39 455,64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 28 від 09.11.09 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.12 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.12.12 р.

06.12.12р. через відділ діловодства суду позивачем подано додаткові матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.12.12 р. розгляд справи відкладено на 16.01.13 р.

16.01.13р. через відділ діловодства суду позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій просить стягнути 29 492,94 грн. заборгованості, 1692,34 грн. пені, 3 298,79 грн. штрафу.

Представник відповідача в судове засідання 16.01.13 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 16.01.13 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Автотехцентр-3000»(надалі -позивач, постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю «БМК»(надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки товару № 28 (надалі -Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Пунктом 2.1. Договору сторони домовились, що найменування, асортимент, марка товару, одиниця виміру, ціна за одиницю товару, вказується у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 3.6 Договору, оплата товару покупцем проводиться в національній валюті України. на умовах відстрочки платежу шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 10-ти календарних днів з моменту поставки товару.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На виконання умов Договору позивачем за видатковими накладними № 1410/7 від 25.06.12 р. та № 1449/7 від 27.06.12 р. було поставлено відповідачу товар на загальну суму 62 460,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за договором щодо оплати вартості поставленого товару виконав частково, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог заборгованість відповідача на час прийняття рішення становить 29 492,94 грн.

19.10.12р. на адресу відповідача позивачем направлено претензію з вимогою погасити заборгованість, яка залишена ним без відповіді та задоволення.

Відповідач доводи позивача не спростував, жодних заперечень суду не надав.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2 Договору у випадку порушення строків оплати товару, встановлених умовами цього договору, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, у випадку прострочення терміну оплати, договору строком більше ніж на 30 календарних днів, вважається односторонньою відмовою від виконання умов цього договору. За односторонню відмову від виконання умов договору покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 10% від вартості неоплаченого товару.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Згідно з розрахунком позивача, який у встановленому порядку не спростовано відповідачем, останньому за порушення виконання зобов'язань за договором правомірно нараховано суми пені у розмірі 1 692,34 грн. та 3 298,79 грн. штрафу.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, сплачений позивачем судовий збір відшкодовується йому за рахунок відповідача.

Керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БМК»(01025, м. Київ, вул. Володимирська, буд.9, кв.45; код ЄДРПОУ 21492190) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТОТЕХЦЕНТР-3000»(37500, Полтавська обл., м. Лубни, вул. Франка, 1; код ЄДРПОУ 30568711) 29 492 (двадцять дев'ять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 94 коп. заборгованості, 1 692 (одну тисячу шістсот дев'яносто дві) грн. 34 коп. пені, 3 298 (три тисячі двісті дев'яносто вісім) грн. 79 коп. штрафу та 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.01.13 р.

Суддя С.М. Мельник