Decision № 28688983, 16.01.2013, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-64/11104-2012 16.01.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк»

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15650,95 грн.,

Суддя Зеленіна Н.І.,

при секретарі судового засідання Наумкіній П.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Мігачова Л.В. дов. № 9.37.7.0.0/Д-330 від 05.10.2011 року,

від відповідача: Меленевська Н.В., дов. №116/04/12 від 14.04.2012 року,

від третьої особи: не з'явився,

Суть спору:

14.08.2012 року Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах»(далі -позивач) звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»(далі -відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 15650,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Оверко М.М., відповідальність якого застрахована ПрАТ «СТ «Гарантія»згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/485785, визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків транспортному засобу «Фіат», що є об'єктом страхування за договором № LVH1AE00045996 від 20.06.2007 року, укладеним між ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ»і Ронською О.М. В зв'язку із чим, відповідно до Закону України «Про страхування», у позивача виникло право вимоги до відповідача про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в сумі 15650,95 грн.

Ухвалою суду від 17.08.2012 року порушено провадження у справі № 5011-64/11104-2012, розгляд справи призначено на 07.09.2012 року.

06.09.2012 року Моторне (транспортне) страхове бюро України надало інформацію про страхове покриття за полісом № ВЕ/485785, відповідно до якої застрахованим автомобілем є «ВАЗ», державний номер 95260 ТС. Страховик: ПрАТ «СТ «Гарантія».

У судовому засіданні 07.09.2012 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просив суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі у зв'язку із тим, що на час звернення позивача до суду із даним позовом час виплати страхового відшкодування згідно із ст. 36 Закону не настав.

У судовому засіданні 07.09.2012 року судом було оголошено перерву у розгляді справи до 03.10.2012 року в порядку ст. 77 ГПК України.

03.10.2012 року представник позивача надав через відділ діловодства суду заяву про уточнення позову, в якій виправив технічні помилки та описки, допущені в позовній заяві.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 03.10.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою суду від 03.10.2012 року розгляд справи було відкладено на 24.10.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва від 08.10.2012 року справу було передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

19.10.2012 року представник відповідача через відділ діловодства суду надав заяву про залучення до участі у справі в якості третьої ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк», та доповнення до відзиву, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку із тим, що позивачем не було враховано франшизу згідно із полісом.

Ухвалою суду від 24.10.2012 року було відкладено розгляд справи на 21.11.2011 року та залучено до участі у справі Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Приватбанк»в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 21.11.2012 року, у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному, справу було передано для розгляду судді Головатюку Л.Д.

Ухвалою суду від 21.11.2012 року розгляд справи було відкладено на 14.12.2012 року у зв'язку із перебуванням судді Зеленіної Н.І. на лікарняному.

13.12.2012 року представник позивача надав через відділ діловодства суду заяву ПАТ «Комерційний банк «Приватбанк»про погодження страхової виплати за договором № LVH1AE00045996 від 20.06.2007 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 28.11.2012 року справу передано для подальшого розгляду судді Зеленіній Н.І.

Ухвалою суду від 14.12.2012 року розгляд справи було відкладено на 16.01.2013 року у зв'язку із неявкою в судове засідання представника позивача.

19.12.2012 року представник відповідача через відділ діловодства суду надав доповнення до відзиву, в яких просив суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку із тим, що позивачем не було надано належних доказів виплати страхового відшкодування за договором № LVH1AE00045996 від 20.06.2007 року.

У судовому засіданні 16.01.2013 року представник позивача позов підтримав та просив суд про його задоволення.

У судовому засіданні 16.01.2013 року представник відповідача позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та доповненнях до відзиву.

У судове засідання 16.01.2013 року представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 16.01.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд встановив наступне.

20.06.2007 року між ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ»(правонаступником якого є ПрАТ «Страхова компанія «ІНГОССТРАХ») (за договором -Страховик) і Ронською О.М. (за договором -Страхувальник) було укладено договір страхування № LVH1AE00045996, згідно якого Страховик взяв на себе зобов'язання здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк при настанні страхового випадку, який стався за участю транспортного засобу «Фіат», державний номер ВС 3507 АН.

Згідно із довідкою УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, 26.05.2010 року в місті Львові на вул. Кульпарківська сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобілів «ВАЗ», державний номер 95260 ТС, під керуванням Оверко М.М., «Сітроен», державний номер 17740 РЕ, під керуванням Мамедова Р.І. та «Фіат», державний номер ВС 3507 АН, під керуванням Ронської О.М.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Оверко М.М. п. 13.1. Правил дорожнього руху України та яку визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення постановою Сихівського районного суду міста Львова від 15.06.2010 року.

27.05.2010 року до ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ» звернулась Ронська О.М. із заявою про виплату страхового відшкодування в зв'язку з пошкодженням застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП, що відповідно до умов Договору страхування є страховим випадком.

Відповідно до звіту № 177/10, складеного ЗАТ «Експерт-Сервіс»вартість відновлювального ремонту автомобіля «Фіат», державний номер ВС 3507 АН, становить 19503,91 грн.

ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ»на підставі Страхового акту № И-4251 від 16.06.2010 року здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 15650,95 грн., що підтверджується платіжним дорученням № В0113В1578 від 23.06.2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Матеріалами справи підтверджується, що транспортний засіб - автомобіль «ВАЗ», державний номер 95260 ТС, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю «Фіат», державний номер ВС 3507 АН, під керуванням Ронської О.М., належить Цап М.Ф.

Цивільно-правова відповідальність Оверко М.М., в частині заподіяння шкоди майну внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ», державний номер 95260 ТС була застрахована у ПрАТ «СТ «Гарантія»на підставі укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВЕ/485785).

Вина водія, який керував транспортним засобом «ВАЗ», державний номер 95260 ТС, підтверджується постановою Сихівського районного суду міста Львова від 15.06.2010 року.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином ПрАТ «СТ «Гарантія»є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Фіат», державний номер ВС 3507 АН відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВЕ/485785), а до ПрАТ «СК «ІНГОССТРАХ»як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування LVH1AE00045996 від 20.06.2007 року, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до Оверко М.М., як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно із ч. 1, п. 1 ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статті 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору, а також положення статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов'язання.

Заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього до уваги судом не приймаються у зв'язку із необґрунтованістю та не відповідністю дійсним обставинам справи.

Відповідно до п. 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до договору обов'язкового страхування цивільної відповідальності, укладеного між Оверко М.М. та ПрАТ «СТ «Гарантія»(поліс ВЕ/485785) сума франшизи складає 510,00 грн., а ліміт відповідальності Страховика становить 25500,00 грн.

Таким чином, станом на день вирішення спору, враховуючи п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»відповідач зобов'язаний відшкодувати шкоду в розмірі 15140,95 грн. (15650,95 грн - 510,00 грн. = 15140,95 грн.), а тому позовні вимоги в частині стягнення основної суми відшкодування підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»(01601, м. Київ, Печерський Узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, оф. 402, код ЄДРПОУ 33248430) 15140,95 (п'ятнадцять тисяч сто сорок грн. 95 коп.) грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «ГАРАНТІЯ»(01601, м. Київ, Печерський Узвіз, 3, код ЄДРПОУ 14229456) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, оф. 402, код ЄДРПОУ 33248430) судовий збір в сумі 1557,05 грн.

4. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.І. Зеленіна

Дата підписання рішення: 21.01.2013 року.