№ 2868083, 19.01.2009, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.01.09

Справа №АС10/729-08.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді Малафеєвої І. В.

розглянувши справу

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Теххиммонтаж» м. Суми

до відповідача Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування рішення

Представники:

Від позивача Нестеренко А.О.

Від відповідача Луніка О.В., Аніщенко Р.М.

Суть спору: позивач просить суд визнати протиправним і скасувати рішення ДПІ в м. Суми №0009442304/0/91164 від 27.11.2008р.

Відповідач проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, своє рішення вважає законним та обґрунтованим.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Оспорюване рішення від 27 листопада 2008р. №0009442304/0/91164 про застосування фінансових санкцій прийнято на підставі акту перевірки залів гральних автоматів ТОВ «Теххиммонтаж» №9549/18/19/23/23819168/926 від 19.11.2008р.

Проведеною перевіркою було встановлено порушення позивачем ст.ст. 1, 2, пунктів 1, 2, 3 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року, п. 2.6. «Положення про ведення касових операцій у національній валюті України», затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 637 від 15.12.2004р. із змінами і доповненнями, а саме було встановлено, що на момент перевірки залу гральних автоматів по вул. Харківській,32 в м. Суми, який належить ТОВ «Теххиммонтаж», використовувались 38 гральних автоматів, які на час перевірки були в робочому стані, підключені до електромережі та на яких надавалися послуги в сфері грального бізнесу та не оснащені фіскальною пам'яттю і не працюють в режимі реєстраторів розрахункових операцій. Гральні автомати, що застосовуються ТОВ «Теххіммонтаж» в сфері грального бізнесу, належать до реєстраторів розрахункових операцій - автоматів з продажу товарів (послуг), які повинні в автоматичному режимі здійснювати видачу за готівкові кошти або із застосуванням платіжних карток, жетонів тощо товарів (послуг) і забезпечувати відповідний облік їх кількості та вартості, та видавати відповідний розрахунковий документ.

Суд вважає, що висновок податкового органу помилковим, виходячи із наступного.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що при оплаті всі розрахунки по гральних автоматах здійснюються через реєстратор розрахункових операцій наступним чином: гравець опускає до купюроприймача автомата відповідну суму, проводить гру, після закінчення гри до гравця підходить касир, виймає із купюроприймача кошти та проводить розрахункову операцію через реєстратор розрахункових операцій.

Таким чином, фактично підставою для визначення порушення стало те, що гральні автомати не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю). Зазначений факт не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності за оскаржуваними рішеннями, оскільки Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не передбачено відповідальності суб’єктів підприємницької діяльності за використання гральних автоматів, які не оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю), якщо всі розрахункові операції, пов’язані з використанням таких автоматів, проводяться через реєстратор розрахункових операцій .

Пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України № 121 від 07.02.2001 «Про терміни переведення суб’єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій» встановлено термін впровадження реєстраторів розрахункових операцій у гральному бізнесі з 1 січня 2007 року, однак, абзацом 2 п.2 зазначеної вище постанови Кабінету Міністрів України Міністерству промислової політики до 1 лютого 2003 року належало забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть зазначеним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Судом встановлено, що в Україні відсутні нормативні акти, які визначали б правила здійснення обліку розрахункових операцій суб’єктам підприємницької діяльності у випадку, коли послуги надаються у залах гральних автоматів, обладнаних спеціалізованими реєстраторами розрахункових операцій для казино та залів гральних автоматів, а також гральними автоматами, що оснащені запам’ятовуючими пристроями (фіскальною пам’яттю).

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб’єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним спірного рішення з урахуванням всіх встановлених судом фактичних обставин справи, поданих доказів та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно частини другої статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відповідно до частини третьої статті 219 Господарського кодексу України якщо правопорушенню сприяли неправомірні дії (бездіяльність) другої сторони зобов'язання, суд має право зменшити розмір відповідальності або звільнити відповідача від відповідальності.

Відповідно до діючого законодавства на позивача покладається обов'язок проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Здійснюючи розрахунки із споживачами позивач застосовує належним чином зареєстровані, опломбовані та переведені у фіскальний режим реєстратори розрахункових операцій.

Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції в м. Суми №0009442304/0/91164 від 27.11.2008р. про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Теххиммонтаж» (м. Суми, вул. Соборна, 48, і.к. 23819168) 12920 грн. штрафних (фінансових) санкцій,

3. Порядок і строки апеляційного оскарження встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, зокрема, заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. В разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 24.01.2009 р.