№ 28674634, 17.01.2013, Donetsk District Administrative Court

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2013 р. Справа № 2а/0570/17094/2012

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Грищенко Є.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Петровському районі м. Донецька Державної податкової служби звернулась до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Доводи позовної заяви обгрунтовує тим, що відповідач зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. З лютого 2011 року відповідач не надає звітність щодо обчислення і сплати податків і інших обов'язкових платежів, у зв'язку з чим просить припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця.

Згідно із ухвалою суду від 19 грудня 2012 року розгляд справи здійснюється у порядку скороченого провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі відповідно до вимог ч. 4 ст. 183-2 КАС України.

20 грудня 2012 року відповідачу надсилалась копія зазначеної ухвали, але на адресу суду повернувся конверт із позначкою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.9). Згідно положень ч. 11 ст. 35 КАС України розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку скороченого провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши повідомлені позивачем обставини, суд вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави для прийняття рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1, зареєстрована виконавчим комітетом Петровської районної у м. Донецьку ради 14.08.2002 року, про що зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № Р04053163Ф0011150, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків НОМЕР_1 та перебуває на обліку у ДПІ в Петровському районі м. Донецька (а.с. 5,6).

Згідно довідки від 26.11.2012 року встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 більше року, а саме з 2011 року не подає податкові декларації, документи бухгалтерської звітності, які є обов'язковими формами звітності, згідно законодавства (а.с. 3).

Заборгованості з платежів перед бюджетом відповідач не має (а.с.4)

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав,свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права податкового органу визначені Податковим кодексом України, відповідно до п. 67.2 ст. 67 якого органам державної податкової служби в установленому законом порядку надане право звертатись до суду з позовними заявами про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців.

Таким чином, позивач у справі - орган владних повноважень, якому чинним законодавством надане право звертатись у встановлених законом випадках до суду з позовними заявами, які містять вимоги про припинення юридичної особи.

Відповідно до п.п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний: подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та збору.

Відповідно до п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Підставою для припинення фізичної особи - підприємця у спорі, що розглядається, податковий орган визначає неподання відповідачем протягом року податкової декларації та фінансової звітності.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України " Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ".

Як передбачено п. 2 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в тому числі, є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Тобто однією з умов прийняття судового рішення про припинення підприємницької діяльності є неподання податкових декларацій, документів фінансової звітності більше одного року.

Таким чином, оскільки судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не подає протягом року органам державної податкової служби документи фінансової звітності відповідно до закону, суд приходить до висновку про необхідність припинення підприємницької діяльності цієї фізичної особи.

Згідно ч. 1 ст. 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, у тому числі рішення про визнання фізичної особи - підприємця недієздатною або про обмеження її цивільної дієздатності, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не підлягають стягненню.

Частиною 1 ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України „ Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", ст. 8 - 11, ст.158 - 163, ст. 1832, ст.185, ст.186, ст.254, ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Петровському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - задовольнити.

Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Копію постанови у день набрання нею законної сили направити державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя Грищенко Є.І.