Decision № 28629577, 15.01.2013, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.01.13р. Справа № 13/5005/9400/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "АВМ", м. Нікополь Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Тиматика", м. Дніпропетровськ

третя особа на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управляння юстиції, м. Нікополь

про оскарження результатів оцінки нерухомого майна

Суддя Первушин Ю.Ю.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АВМ" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "С-Тиматика" (далі - відповідач), у якому просить: визнати відсутність права у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика" складати звіт від 23.07.2012 року про оцінку будівлі лазне - оздоровчого комплексу з підвалом (А-1, А1, А11) розташованої за адресою: Україна, Дніпропетровської області, м. Нікополь вул. Шевченко, будинок 14, підготовлений станом на 17.07.2012 року; визнати таким, що не відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна звіт про оцінку будівлі лазне - оздоровчого комплексу з підвалом (А-1, А1, А11), розташованої за адресою: Україна, Дніпропетровської області, м. Нікополь вул. Шевченко, будинок 14 від 23.07.2012 року, підготовлений станом на 17.07.2012 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика"; визнати недійсним та скасувати звіт про оцінку будівлі лазне - оздоровчого комплексу з підвалом (А-1, А1, А11), розташованої за адресою: Україна, Дніпропетровської області, м. Нікополь, вул. Шевченко, будинок 14 від 23.07.2012 року, підготовлений станом на 17.07.2012 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика".

Ухвалою господарського суду від 01.11.2012 року порушено провадження у справі, розгляд призначено на 21.11.2012 року.

У судове засідання 21.11.2012 року представники сторін не з'явились, 19.11.2012 року представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з службовим відрядженням.

Ухвалою господарського суду від 21.11.2012 року розгляд справи відкладено на 10.12.2012 року.

У судовому засіданні 10.12.2012 року оголошувалась перерва до 13.12.2012 року.

13.12.2012 року представник позивача заявив клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управлянні юстиції (53200, м. Нікополь, вул. К. Лібкнехта, 163).

Ухвалою господарського суду від 13.12.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні Відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управлянні юстиції, розгляд справи відкладено на 25.12.2012 року.

У судове засідання 25.12.2012 представники відповідача та третьої особи не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час, дату та місце судового засідання судом повідомленні вчасно. Представник позивача надав клопотання про продовження строку розгляду справи до 13.01.2013 року для додаткового виклику третьої особи та витребування доказів.

Ухвалою господарського суду від 25.12.2012 року продовжено строк розгляду справи до 13.01.2013 року, розгляд справи відкладено на 08.01.2013 року.

У судове засідання 08.01.2013 року представник позивача та третя особа не з'явились, представник відповідача надав відзив на позовну заяву.

Відповідач позов не визнає. Разом з тим, у судовому засіданні вмотивовує свої заперечення вказівкою на те, що позивачем обрано не вірний спосіб захисту його прав, та що є підставою для відмови в заявлених позовних вимогах.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками сторін заявлено не було.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 14.01.2013 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В проваджені відділу ДВС Нікопольського МУЮ перебуває зведене виконавче провадження ВП № 31542497 з примусового виконання, зокрема, наказу господарського суду Дніпропетровської області № 5/15-10 від 02.07.2010 року (стягнення боргу в сумі 1 133 131 грн. 32 коп.), за яким боржником є позивач, а стягувачем -ПАТ "УкрСиббанк".

Постановою ДВС Нікопольського МУЮ від 01.03.12 року про відкриття виконавчого провадження № 31540898 (а.с. 31) було накладено арешт на все майно, що належить позивачу, а актом від 21.03.12 року було описане та арештоване майно, зокрема, лазне - оздоровчий комплекс, що знаходяться по вул. Шевченка, 14, м. Нікополь.

Листом від 01.08.12р. № 38370 ВДВС Нікопольського МУЮ повідомлено позивача про те, що оцінка майна проведена і надано останньому копії висновків суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика" (відповідача у справі) щодо вартості арештованого нерухомого майна боржника станом на 17.07.12 року (а.с. 36).

Як свідчить з матеріалів позовної заяви, внаслідок письмових заперечень боржника щодо висновків суб'єкта оціночної діяльності органом ДВС було призначено рецензування звітів оцінювача.

17.10.12 року позивачем отримано лист відділу ДВС Нікопольського МУЮ від 10.10.12 року № 55281, яким було надано боржнику рецензії оцінювача ФОП Набієва Шафагат Ширіт огли від 28.09.12 року на звіти про оцінку вартості належних позивачу будівель і споруд у м. Нікополь.

Як зазначає позивач, ознайомившись із звітом про оцінку від 23.07.12 року, проведеної станом на 17.07.12 року, та врахувавши рецензію на цей звіт, останній вважає його незаконним, а відтак таким, що підлягає скасуванню судом.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позову з огляду на наступне.

За змістом ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст. 16 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери. 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Перелік справ, підвідомчих господарським судам, визначений ст. 12 ГПК України, разом з тим не є вичерпним, оскільки в силу п. 1 вказаної норми, господарським судам підвідомчі також справи у спорах, що виникають з інших підстав, ніж ті, що визначені у даному пункті. При цьому, за змістом вказаної норми, господарському суду підвідомчі саме справи у спорах, перелік яких не є виключним.

Приписами ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку про те, що предмет позову в частині заявлених вимог щодо визнання відсутності права у суб'єкта оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика" складати спірний звіт та визнання таким, що не відповідає вимогам нормативних актів з оцінки майна спірний звіт не відповідає встановленим законом або договором способом захисту прав, тому суд повинен відмовити у позові.

Щодо позовних вимог в частині визнання недійсним та скасування звіту про оцінку будівлі лазне - оздоровчого комплексу з підвалом (А-1, А1, А11), розташованої за адресою: Україна, Дніпропетровської області, м. Нікополь, вул. Шевченко, будинок 14 від 23.07.2012 року, підготовлений станом на 17.07.2012 року суб'єктом оціночної діяльності ТОВ "С-Тиматика" суд зазначає наступне.

В силу положень передбачених п. 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12р. за № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", визначення вартості, оцінка майна боржника (ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження") є процесуальною дією державного виконавця, незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, так само як і від того, ким здійснювалося рецензування звіту про оцінку майна. Тому сторони виконавчого провадження мають право оскаржувати таку оцінку, визначену за результатами рецензування, до господарського суду в процесуальному порядку, передбаченому статтею 1212 Господарського процесуального кодексу України.

Викладене свідчить, що Позивачем неправильно обраний спосіб захисту свого права, що є підставою для відмови в позові.

Судові витрати у справі покладаються на Позивача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та у розмірах, які встановлені Законом України "Про судовий збір". Так ставка судового збору у позовах за вимогами немайнового характеру складає один розмір мінімальної заробітної плати, яка становить 1073 грн. 00 коп.

Згідно ст. 7 Закону України Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; в такому разі, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Позивачем до позовних матеріалів надані документи, що підтверджують сплату судового збору в розмірі 1118,00 грн. (оригінал платіжного доручення № 209 від 26.10.2012 року), у зв'язку із чим надмірно сплачена сума судового збору в розмірі 45,00 грн. підлягає поверненню Позивачу з Державного бюджету України, згідно п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" за відповідною ухвалою суду.

В зв'язку із чим позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України зайво сплачена сума судового збору в розмірі 45,00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 32-33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Повернути з Державного бюджету України Товариству з обмеженою відповідальністю фірма "АВМ" (53211, м. Нікополь Дніпропетровської області, вулиця Шевченка, 14; ЄДРПОУ 20279866) зайво сплаченої суми судового збору в розмірі 45, 00 грн. (сорок п'ять грн. 00 коп.), зарахованого на підставі платіжного доручення № 209 від 26.10.2012 року про сплату судового збору в розмірі 1118,00 грн., оригінал якого знаходиться у справі № 13/5005/9400/2012.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Ю.Ю. Первушин Повне рішення складено 15.01.2013 року.