Decision № 28629530, 11.01.2013, Pecherskyi District Court of Kyiv City

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3584/12

Категорія 51

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 січня 2013 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С.В.,

при секретарі - Горова Н. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби молоді та спорту України про зобов'язання змінити формулювання причини звільнення, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 р. позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогами до відповідача Державної служби молоді та спорту України про визнання незаконним та скасування наказу № 164-т від 27.09.2012 р. Державної служби молоді та спорту України, зміну формулювання причини звільнення та розірвання контракту за ч. 1 ст. 39 КЗпП України, стягнення з Державної служби молоді та спорту України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 27.09.2012 р. по 29.10.2012 р.

Ухвалою суду від 17.12.2012 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Державної служби молоді та спорту України про визнання незаконним та скасування наказу, зміну причин звільнення та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишенобез розгляду в частині вимог позову про визнання незаконним, скасування наказу та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив суд зобов'язати відповідача змінити формулювання причини звільнення ОСОБА_1 з підстави п. 8 ст. 36 КЗпП України на підставу за ч. 1 ст. 39 КЗпП України.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позову підтримали з підстав, викладених у позовній заяві, просив задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог позову заперечував, посилаючись на їх безпідставність та необгрунтованість.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у Державній службі молоді та спорту України на посаді головного тренера членів збірної команди України злегкої атлетики на підставі контракту від 27.12.2011 р.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

27.09.2012 р. позивача було звільнено у зв'язку з невиконанням п. 2.4.7 контракту (контролювати діяльність тренерів та спортсменів штатної національної збірної команди України), на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України.

Пункт 2.4.7 контракту передбачає, що головний тренер зобов'язаний контролювати діяльність тренерів та спортсменів штатної національної збірної команди України.

Крім того, наказом Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 17.05.2000 № 457 «Про затвердження Положення про штатну національну збірну команду України з видів спорту» пунктом 5.2 визначено, що Головному тренеру підпорядковані інші тренери штатної команди.

З боку відповідача у якості доказу був наданий акт Державній службі молоді та спорту України від 13.09.2012 р., з якого вбачається, щоробочою групою стосовно проведення перевірки фактів можливих фінансових порушень, вчинених тренерами штатних збірних команд України з легкої атлетики під час проведення навчально-тренувальних зборів і змагань, утвореною наказом Державної служби молоді та спорту України на виконання доручення Прем'єр-міністра України М.Я.Азарова та Голови Держмолодьспорту Р.С.Сафіулліна від 03.09.2012 за № 3648 було встановлено факти фінансових порушень, вчинених деякими тренерами штатних збірних команд України з легкої атлетики під час проведення навчально-тренувальних зборів і змагань (а. с. 45-55).

Згідно п. 6.3.1. контракту, за невиконання головним тренером своїх обов'язків, передбачених п. 2.4. цього контракту. При розірванні контракту з підстав, не передбачених чинним законодавством, звільнення провадиться за пунктом 8 ст. 36 КЗпП України.

У судовому засіданні з'ясовано, що питання розслідування фактів фінансових порушень, вчинених тренерами штатних збірних команд України з легкої атлетики під час проведення навчально-тренувальних зборів і змагань було розпочато після звернення спортсменів збірної команди до Прем'єр-міністра України та Голови Держмолодьспорту щодо неналежного проведення заходів та жахливих умов проживання під час спортивних заходів.

Позивачем під час розгляду справи не були надані підтверджуючі документи відвідування будь-якого заходу, зокрема, федерального державного унітарного підприємства «Південний федеральний центр спортивної підготовки» в м. Кисловодську (Росія), де мала б тренуватися збірна команда з легкої атлетики або звіт про проведення заходу.

Також про відсутність проведення заходу підтвердило своїм листом від 20 вересня 2012 року №644 федеральне державне унітарне підприємство «Південний федеральний центр спортивної підготовки» в м. Кисловодську. Зазначеним листом зауважено, що з 27 березня 2011 року по 20 вересня 2012 року на ФДУП «Південний федеральний центр спортивної підготовки» в м. Кисловодську не проводилися навчально-тренувальні збори для збірної команди України по легкій атлетиці.

Також зазначено, що вищезазначене підприємство утворене 5 березня 2011 року на базі підприємства Центральної підготовки Армійських спортсменів (м. Кисловодськ) і 27 березня 2011 року було розформовано повністю.

Всупереч цьому підлеглий позивача ОСОБА_4 продовжував подавати протягом 2012 року до Держмолодьспорту фінансові звіти завірені печаткою Центру підготовки Армійських спортсменів (м. Кисловодськ) отримуючи за це відповідне грошове відшкодування.

Згідно ч. 3 ст. 235 КЗпП України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

На підставі всіх досліджених судом обставин справи, перевірених відповідними доказами, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державної служби молоді та спорту України (ЄДРПОУ 37700501) про зобов'язання змінити формулювання причини звільнення - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С.В.Вовк