Court ruling № 28594643, 13.12.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" грудня 2012 р. м. Київ К-12413/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Федорова М.О.

суддів: Островича С.Е.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сандрачук Я.В.

за участю представників згідно журналу судового засіданні від 13.12.2012 (в матеріалах справи)

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010

у справі № 6/147

за позовом Дочірньої компанії „Укргазвидобування" Національної акціонерної

компанії „Нафтогаз України"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі

з великими платниками податків

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -

рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірня компанія „Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001104120/0 від 02.03.2007, № 0001104120/1 від 15.05.2007, № 0001104120/2 від 31.07.2007 та про визнання протиправним дій

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2009 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції у м Києві по роботі з великими платниками податків по прийняттю податкових та скасовано податкові повідомлення -рішення: № 0001104120/0 від 02.03.2007, № 0001104120/1 від 15.05.2007, № 0001104120/2 від 31.07.2007.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спору по даній справі порушено норми матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та 9 місяців 2006 року та складено акт № 239/41-20/30019775 від 19.02.2007.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001104120/0 від 02.03.2007, яким визначено позивачу податкове зобов'язання на загальну суму 184902860 грн.: 148420000 грн. -основного платежу, 36482860 грн. -штрафні (фінансові) санкції.

В порядку адміністративного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення та відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: № 0001104120/1 від 15.05.2007, № 0001104120/2 від 31.07.2007.

Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 67 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", пунктів 2, 3, 4 „Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду державного бюджету частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2006 році", затвердженого постановою КМ України від 17.05.2006 № 678, в результаті чого не нарахована та не сплачена частина прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності на загальну суму 148420000 грн.

Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону України „Про систему оподаткування" - податки і зборі (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

Нормою пункту 3 постанови КМ України № 874 від 24.06.2006 „Про затвердження консолідованого фінансового плану Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та основних показників зведеного руху коштів Компанії на 2006 рік" передбачено, що НАК „Нафтогаз України" як окрема юридична особа, її дочірні компанії та підприємства, державні і відкриті акціонері: товариства, господарські товариства з газопостачання та газифікації, контрольні пакети акцій яких передані до статутного фонду Компанії і показники діяльності яких враховані у консолідованому фінансовому плані НАК „Нафтогаз України", перераховують до державного бюджету частини прибутку (доходу) у сумі, що визначена їх фінансовими планами на 2006 рік.

Згідно до ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування" до загальнодержавних обов'язкових платежів належать лише дивіденди, що сплачуються до бюджету державним) не корпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами.

Відповідно до пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

До загальнодержавних обов'язкових платежів належать лише дивіденди, що сплачуються до бюджету державними некорпоратизованими, казенними або комунальними підприємствами, при цьому частину прибутку (доходу) визначено як неподаткові надходження бюджету.

Відповідно до ст. 65 Закону України „Про Державний бюджету України на 2005 рік", передбаченого Законом про Державний бюджет, не визначають статусу такого платежу як податкового зобов'язання.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що, Закон України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не може бути правовою підставою для визначення зобов'язань за платежів частина прибутку (доходу) та нарахування в зв'язку з цим будь-яких штрафних (фінансових) санкцій НАК „Нафтогаз України".

Дотримання при сплаті даних відрахувань строків, встановлених для сплати податку на прибуток, є обов'язком позивача, визначеним у п. 6 Порядку і нормативів відрахування господарськими організаціями до загального фонду Державного бюджету України частини прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2005 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 № 50, і такі дії не є підтвердженням того, що ці платежі є податками чи зборами (обов'язковими платежами), що встановлюються виключно законами про оподаткування.

У відповідача не було законних підстав вважати суму вказаних внесків податковим зобов'язанням, та, відповідно, застосовувати до позивача штрафні санкції за порушення строків сплати узгодженого податкового зобов'язання на підставі пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки у складі переліку загальнодержавних податків та зборів, встановленого ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування", відсутній такий платіж, як частина прибутку (дивіденди), що сплачуються до бюджету таким суб'єктом господарювання, яка акціонерне товариство.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

З огляду на вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 у справі № 6/147 залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2010 у справі № 6/147 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий М.О. ФедоровСудді С.Е. Острович О.І. Степашко