Court ruling № 28573632, 29.03.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" березня 2012 р. м. Київ К-525/10

К-525/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.Судді: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009

та постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2008

у справі № 2-а-41/08 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Казенного заводу порошкової металургії

до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2008, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення - рішення Броварської ОДПІ Київської області від 20.08.2008 № 0004891503/0.

Висновок судів умотивований тим, що податковим органом неправомірно застосовано штрафну санкцію поза межами строку, передбаченого підпунктом 15.1.1 пункту 15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(Закон № 2181-III), тому застосування до позивача штрафних санкцій, встановлених підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 вказаного Закону, згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.08.2008 № 0004891503/0 є неправомірним.

У касаційній скарзі Броварська ОДПІ просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій з підстав неправильного застосування судами вищенаведених норм та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач не скористався своїм правом надати заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу штрафних санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 20.08.2008 № 891/1503/00186192, про несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань із земельного податку у сумі 365,14 грн. (із затримкою на 1649 календарних днів).

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.08.2008 № 0004891503/0 про застосування штрафу у сумі 182,57 грн. (50% сплаченого податкового боргу із земельного податку у сумі 365,14 грн. із затримкою більше 90 календарних днів ).

У судовому процесі встановлено, що штрафні санкції за несвоєчасну сплату земельного податку у сумі 365,12 грн. застосовані контролюючим органом до позивача у зв`язку з порушенням терміну сплати податкового зобов`язання зі строком виконання (сплати) 30.01.2004 р. Датами сплати цієї суми податкового зобов'язання, як свідчить акт про результати невиїзної документальної перевірки від 20.08.2008, взятими ОДПІ для розрахунку суми штрафу, визнані 04.01.2008 та 05.08.2008, які, однак, відповідно до призначення платежу за платіжними дорученнями № 2 від 04.01.2008 та № 104 від 05.08.2008 фактично є датами сплати податку за землю за грудень 2007 року та липень 2008 року (а.с. 18-22). В обліку сплачених позивачем податків контролюючий орган зарахував суми, сплачені цими платіжними дорученнями, у рахунок податкового боргу, що виник з 31.01.2004.

Згідно з підпунктом «в»підпункту 18.2.1 пункту 18.1 ст. 18 Закону № 2181-ІІІ податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом, підлягає списанню як безнадійний. Отже, станом на дату спрямування ОДПІ в обліку сплачених позивачем податків сум, сплачених платіжними дорученнями № 2 від 04.01.2008 та № 104 від 05.08.2008 податковий борг за 31.01.2004 підлягав списанню, тобто прощенню, а тому підстави вважати ці дати датами сплати цього боргу при безпосередній вказівці позивача на інше призначення платежів відсутні.

З огляду на це висновок суду про наявність підстав для задоволення позову є правильним безвідносно від мотивів, яким обґрунтований цей висновок.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.11.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак