ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.12.08 Справа№ 10/237
За позовом: ТзОВ „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м.Бровари Київської області
до відповідача: фізична особа -підприємець ОСОБА_1, м.Львів
про стягнення 13 000 грн.
Суддя Довга О. І.
Секретар Яремчук С.
Представники:
Від позивача : Карбовська О.М. - довіреність № б/н від 09.10.2008р.;
Від відповідача: не з”явився;
Суть спору:
На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом ТзОВ „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”, м.Бровари Київської області до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м.Львів про стягнення 13 000 грн.
Позивач в судовому засіданні підтримує позовні вимоги повністю.
Відповідач жодного разу в засідання суду не з”явився, заперечень на позов не подав. Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 , на яку і направлялась кореспонденція з датою та часом розгляду справи.
Спір розглядається згідно ст. 75 ГПК України за наявними у справі матеріалами.
Судом встановлено:
15 грудня 2007 року між ТзОВ „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ” ( надалі - Позивач ) та фізичною особою -підприємцемОСОБА_1 (надалі - Відповідач) укладено Договір поставки № 2063/2007К .
За даним договором, Позивач зобов”язувався поставити Відповідачеві автомобільні товари (далі-Товар) , а Відповідач зобов”язувався придбати замовлений Товар і оплатити його вартість відповідно до умов договору ( п.1.1).
Як вбачається із матеріалів справи, 27.12.2007р. по видатковій накладній № ЕДБІ 12270018 Позивач поставив Відповідачу Товар на суму 11 030 грн.
Згідно з п. 3.1.1. Договору, оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 30 календарних днів з моменту проведення відвантаження.
Як зазначено в позовній заяві, за поставлений товар Відповідач у визначені строки не розрахувався і має заборгованість перед Позивачем станом на 05.09.2008р. у розмірі 10 000 грн.
Згідно ч.1 ст. 193 ГК України господарські зобов”язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору. Якщо у зобов”язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк( ст. 530 ЦК України).
Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов”язання або не виконав його в строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від виконання зобов”язань не допускається, а у відповідності до ст. 599 ЦК України , зобов”язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 230 ГК України передбачає , що учасник господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності , невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання , зобов”язаний сплатити штрафні санкції . Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Пунктом 4 ст. 231 ГПК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі , передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов”язання або у певній, визначеній грошовій сумі , або у відсотковому відношенні до суми зобов”язання незалежно від ступеня його виконання , або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
У відповідності до п.10.2 Договору № 2063/2007К, за неналежне або несвоєчасне виконання зобов”язань , передбачених у п.3.1.1. Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 30% від загальної вартості невиконаного зобов”язання .
Таким чином, відповідно до розрахунку Позивача Відповідач зобов'язаний сплатити 30 % від суми основного боргу , що становить 3 000 грн.
Доказів сплати боргу відповідач суду не представив, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив.
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку , що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та підлягають до задоволення .
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230 ГК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
в и р і ш и в :
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 п/рНОМЕР_1в ЗАТ „ПрокредитБанк” МФО 320984 і.н. НОМЕР_2) на користь ТзОВ „Мережа сервісних станцій „ТІДІСІ-ДАЛЬНОБОЙ”( 07400, Київська область м.Бровари, вул. Богунська, 26В , код ЄДРПОУ 33212540 п/р 26001010415101 в ЗАТ „Альфа-Банк” МФО 300346) 10 000 грн. основного боргу, штраф у розмірі 3000 грн., 130 грн. сплаченого державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.
Суддя Довга О.І.
The court decision No. 2856475, Commercial Court of Lviv Oblast was adopted on 25.12.2008. The procedural form is Economic, and the decision form is Decision. On this page, you will find important data about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find useful data quickly.
This decision relates to case No. 10/237. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: