№ 2854810, 29.01.2009, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29.01.2009 р.                                                                                                     № 6/29

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Добрянської Я.І. при секретарі судового засідання Зубко Л.П. вирішив адміністративну справу

Приватне підприємство "Лекс"

до Державна податкова інспекція у Солом"янському районі міста Києва

провизнання недійсними рішень

за участю представників:          

від позивача: Каргін О.М., Лаврешин Ю.В.

від відповідача : Євтіч І.О.

Суддя Добрянська Я.І.

Секретар судового засідання Зубко Л.П.

          На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 29.01.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Лекс»звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Солом’янському районі міста Києва про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.02.2008 р. № 0000092202/0, № 0000082202/0.

          Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»було складено акт перевірки №1440/23-04/21691646 від 28.01.2008 р. та застосовано штрафну санкцію з якою позивач не погоджується. Оскільки, вважає, що вищевказані норми законодавства не порушував, тому застосування штрафної санкції в розмірі 437681,26 грн. на підставі рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.02.2008 р. № 0000092202/0 та 170,00 грн. пені у сфері ЗЕД по рішенню №0000082202/0 від 07.02.2008р. є безпідставним.

          В ході судового розгляду позивачем були подані клопотання про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача компанію SEGREX LIMITED (ОАЕ) до участі у справі, та про оголошення перерви для отримання додаткових доказів для звернення з судовим запитом до торгово-промислових палат м. Токіо (Японія), м. Дубаї (ОАЕ) та України щодо виникнення форс-мажорних обставин.

Відповідач проти позову заперечує та в обґрунтування зазначає, що санкції були застосовані по імпортному контракту №13 від 25.03.2006 р. з компанією «Сегрекс Лімітед»(ОАЕ). Відповідно до ст. 4 Закону України від 23.09.1994р. №184/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»нараховано пеню у сумі 437681,26 грн. Крім того позивачем не відображено дебіторську заборгованість по контракту №13 від 25.03.2006р. з компанією «Сегрекс Лімітед»(ОАЕ) в декларації «Про валютні цінності, доходи та майно. Що належить резиденту України та знаходяться за її межами»Відповідно до ст.16 Декрету КМУ від 19.02.2003р. №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»до підприємства застосовано штрафні санкції у сумі 170,00 грн. ДПІ у Солом’янському районі м. Києва просить в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Солом’янському районі м. Києва, на підставі п. 1,2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ, була проведена планова перевірка Приватного підприємства «Лекс»з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2007 р. За результатами перевірки був складений Акт перевірки від 28.01.2008 р. № 1440/23-04/21691646 та було встановлено порушення ПП «Лекс»вимог:

- ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Відповідно до статті 4 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000092202/0 від 07.02.2008р. в сумі 437 681,26 грн. за порушення законодавчо встановлених термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

- ст. 9 Декрету КМУ від 19.02.2003 р. №15-93 «Про систему валютного регулювання та валютного контролю». Відповідно до ст. 16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»винесено рішення про застосування штрафних (фінансових ) № 0000082202/0 у сумі 170,00 грн. за порушення строків декларування валютних цінностей та іншого майна.

За наслідком апеляційного узгодження вказаного рішення в ДПА у м. Києві та ДПА України скарги ПП «Лекс»було залишено без задоволення, в наслідок чого ДПІ у Солом’янському районі м. Києва винесла відповідні рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Дослідивши матеріали справи, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, між ПП «Лекс»та компанією «Сегрекс Лімітед»(ОАЕ. М. Шаржа) укладено зовнішоекономічний контракт від 25.03.2006р. №13 на імпорт нових автомобілів. Загальна вартість контракту (згідно додаткової угоди №3 до контракту №07/02-14 від 07.02.2007 р.) складає 10 000 000,00 дол. США. Строк дії контракту –до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

На виконання умов контракту ПП «Лекс»(Покупець) здійснено оплату товару на загальну суму 6 098 200,00 дол. США (30795910,00 грн.). Імпорт надійшов в Україну на загальну суму 4 046 100,00 дол. США (20 432 805,00 грн.) та повернено коштів нерезидентом на загальну сум у 2 192 886,00 дол. США (11 074 074,30 грн.), в т.ч. в частині 1 495 640,00 дол. США з порушенням законодавчо встановлених термінів розрахунків.

Позивач пояснив, що причини затримки по відвантаженню товару по даному контракту відбулися у зв’язку з рядом фактів, а саме:

- двічі, 1 липня та 17 липня 2007 року Суецький канал (Египет) у фарватері був заблокований багатотоннажними судами через різного роду несправності. Внаслідок цього рух решти суден, зокрема і тих, на яких перевізники постачали вантажі в Україну.

- припинення зборки автомобілів, які постачаються торгівельними компаніями в Україну із Японії, у зв’язку із серією землетрусів середньої сили в Японії в період з 15 по 24 липня 2007р.

- у порту відправки автомобілів Джеебль алі (м. Дубаї. ОАЕ) 8 та 27 серпня виникли сильні пожежі на відкритих складах площею 8 тисяч квадратних метрів. Весь товар, що знаходився в порту, був відправлений у місця призначення із затримками.

На підтвердження даного факту позивачем надано лист від компанії «Сегрекс Лімітед»та лист директора дубайського офісу Українського торгового центру в країнах Персидської затоки.

Суд не погоджується з даним висновком з огляду на наступне.

          Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» встановлено порядок розрахунків в іноземній валюті при здійсненні експортно-імпортних операцій та відповідальність за недотримання термінів розрахунків.

Відповідачем встановлено, що при виконання зовнішньоекономічного контракту № 13 було порушено ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно з якою імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

          Згідно листа Міністерства економіки України від 11.04.2007 р. №102-29/563 щодо практики надання офіційних документів, які підтверджують форс-мажорні обставини в країнах світу, зокрема в Об’єднаних арабських Еміратах, розгляд та вирішення справ щодо форс-мажорних обставин, які виникли на території ОАЕ, знаходяться виключно у юрисдикції судових інстанцій ОАЕ.

Статтею 6 Закону України №185/94 передбачено, в разі перевищення термінів, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених термінів зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

          Як встановлено судом, підприємство ПП «Лекс»не одержувало ліцензію НБУ на подовження термінів розрахунків по даному контракту та не зверталось до міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України або інших судових органів з метою стягнення заборгованості з нерезидента.

          Згідно з ст. 4 цього Закону порушення резидентами термінів, передбачених ст. 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Таким чином нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті в сумі 437 681,26 грн. до ПП «Лекс»за порушення розрахунків в іноземній валюті по імпортному контракту від 25.03.2006 р. № 13 з компанією «Сегрекс Лімітед»(ОАЕ) є правомірним.

Крім того, за результатами перевірки встановлено, що ПП «Лекс»станом на 01.07.2007 р. мало за межами України валютні цінності в сумі 140 670,00 дол. США по імпортному контракту від 25.03.2006 р. № 13 з компанією «Сегрекс Лімітед», які необхідно було задекларувати в п. 13 «Сума коштів, перерахованих закордон та виставлених векселів по імпортних контрактах. По яких на завітну дату перевищені встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів»розділу ІІ «Фінансового вкладення».

Позивач декларацію «Про валютні цінності. доходи та майно, що належить резиденту України та знаходяться за її межами»станом на 01.07.2007 р.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач посилається на Закону України від 31.05.2007р. №1108-V «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків строку зарахування виручки в іноземній валюті», який передбачає збільшення строку зарахування виручки в іноземній валюті (відстрочення імпортних поставок) до 180 днів.

Позивач помилково вважає часом набрання чинності Закону України від 31.05.2007р. №1108-V «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» час його офіційного опублікування в газеті «Голос України»№106 від 19.06.2007р.

Відповідно до ст.4 Указу Президента від 10.06.1997р. № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності», нормативно-правові акти Верховної Ради України і Президента України набирають чинності через десять днів з дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Статтею 2 Закону України №1108-V встановлено, що цей закон набирає чинності з 1 січня 2008 року. Таким чином Закон України від 31.05.2007р. №1108-V «Про внесення змін до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків строку зарахування виручки в іноземній валюті»вступив в дію з 01.01.2008 р., тобто дія даного Закону не розповсюджується на відносини, що виникли між ПП «Лекс»та «Сегрекс Лімітед»(ОАЕ) по контракту №13 від 25.03.2006р.

Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ст. 9 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» передбачено, що валютні цінності та інше майно нерезидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов’язковому декларуванню незалежно від порядку бухгалтерського обліку таких валютних цінностей, термінів та причин їх перебування за межами України.

Відповідно до ст.16 Декрету КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»за невиконання резидентами вимог щодо декларування валютних цінностей та іншого майна, передбачених статтею 9 цього Декрету, - штраф у сумі, що встановлюється Національним банком України.

Пунктом 2.7 Постанови Національного банку України від 08.02.2000р. №49 «Про затвердження Положення про валютний контроль»передбачено за невиконання резидентами вимог щодо порядку та строків декларування валютних цінностей та іншого майна тягне за собою таку відповідальність: - порушення строків декларування - накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожний звітний період.

Таким чином, застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 473851,26 грн. до Приватного підприємства «Лекс»за порушення вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»є правомірним.

Окрім того, суд відмовляє у задоволенні клопотань позивача щодо залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача компанію SEGREX LIMITED (ОАЕ) до участі у справі, та про оголошення перерви для отримання додаткових доказів для звернення з судовим запитом до торгово-промислових палат м. Токіо (Японія), м. Дубаї (ОАЕ) та України щодо виникнення форс-мажорних обставин, з огляду на те, що чинним законодавством України встановлений порядок продовження термінів відстрочення повернення валютних коштів або надходження товарів (послуг), яким не скористався позивач, а тому виникнення форс-мажорних обставин не звільняє позивача від виконання умов Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Як вбачається з матеріалів справи, форс-мажорні обставини у підприємства виникли в серпні 2007 р., перевірка податковим органом проводилася в січні 2008 р., тобто ПП «Лекс»мало змогу отримати індивідуальну ліцензію НБУ для продовження строків подовження термінів розрахунків по даному контракту.

Позивач не отримував індивідуальну ліцензію та не зверталось до міжнародного комерційного арбітражного суду при торгово-промисловій палаті України або інших судових органів з метою стягнення заборгованості з нерезидента.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що прийняті відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідають чинному законодавству України.

          Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Позивач не надав суду належних доказів щодо правомірності заявлених вимог. Відповідач, як суб’єкт владних повноважень, довів суду правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

          Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

          Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В позові відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.