Court ruling № 28464098, 08.12.2011, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/4150/11

Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Біла Л.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білої Л.М.

суддів: Смілянця Е. С. , Сапальової Т.В.

при секретарі: Лозінській Н.В.

за участю представників сторін:

позивача: Стеценко О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МП-Альфа" до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області в особі Літинського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МП-Альфа" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області в особі Літинського відділення про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення Літинського відділення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції від 22.03.2011р. №000092301.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2011р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився по невідомій суду причині, хоча належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі службового посвідчення від 18 лютого 2010 року серії УВН №055832, виданого Державною податковою адміністрацією у Вінницькій області ОСОБА_4 -в.о. начальника відділу податкового контролю юридичних осіб Хмільницької ОДПІ на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) та на підставі наказу Хмільницької ОДПІ від 02 січня 2011 року №188 проведена невиїзна позапланова документальна перевірка фінансово - господарської діяльності ТОВ "МП-Альфа" з питань правомірності формування податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток при взаєморозрахунках з ТОВ "Арка-Компані" за період з 01 січня по 31 січня 2009 року, про що складено Акт від 10.03.2011 р. № 7-23-34004595.

Перевіркою встановлено порушення підприємством підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого відсутні підстави для виникнення податкового кредиту з податку на додану вартість по операціям з придбання товарно - матеріальних цінностей. Тобто, податковий кредит, задекларований ТОВ «МП-Альфа» по нікчемних правочинах за січень 2009 року в сумі 145082 грн. 81 коп. включено до декларації по податку на додану вартість безпідставно.; статті 3, підпункту 5.3.9 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 року №283/97-ВР, в результаті чого відсутні підстави для виникнення валових витрат по операціях з придбання товарно -матеріальних цінностей. Тобто, валові витрати, задекларовані ТОВ «МП-Альфа»по нікчемних правочинах за І квартал 2009 року в сумі 725207 грн. включено до декларації про оподаткування прибутку підприємств безпідставно.

На підставі вказаного Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 березня 2011 року №000092301 форми "В4" про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145083 грн.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість», чинний на час спірних правовідносин (надалі - Закону № 168/97-ВР).

Так, відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари, на вимогу їх отримувача та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7. Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6. цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР встановлено, шо датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Закон України "Про податок на додану вартість" не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Тобто, даний Закон виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Положення пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

В рішенні ДПА у Вінницькій області від 25 травня 2011 року №11286/10/25-009 зазначається, що у зв'язку з тим, що TOB "Арка Компані" не надало до перевірки необхідних первинних документів та не задекларувало податкового зобов'язання з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «МП-Альфа»- дані операції є нікчемними.

Однак, відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Чинне законодавство (на момент виникнення спірних відносин), зокрема Закон України «Про податок на додану вартість», не встановлює обов'язки покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця у складі ціни товару.

Як видно із матеріалів справи, ТОВ "МП-Альфа" включив до складу податкового кредиту по декларації за січень 2009 року суми податку на додану вартість на підставі податкових накладних, які Товариство отримало під час проведення господарських операцій з контрагентом -ТОВ "Арка-Компані".

Судом І інстанції вірно встановлено, що ТОВ "МП-Альфа" сформовано податковий кредит на підставі отриманих від контрагента податкових накладних, які оформлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Під час перевірки керівнику ТОВ "МП -Альфа" направлявся запит про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснених фінансового - господарських операцій з ТОВ "Арка-Компані" від 02.03.2011р. №457/7/23-119. Згідно отриманої відповіді встановлено, що у періоді, за який проводилась перевірка згідно представлених податкових, видаткових накладних, актів прийому -передачі, платіжних доручень, ТОВ «МП-Альфа» отримало від ТОВ «Арка-Компані» мінеральні добрива та послуги по навантаженню мінеральних добрив на суму 870496 грн 86 грн, в тому числі податок на додану вартість 145082 грн. 81 коп.

ТОВ «МП-Альфа» під час перевірки, так і під час розгляду даної справи по суті підтверджено факт реальності господарських операцій первинними документами, які відповідають вимогам чинного законодавства.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем правомірно до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за січень 2009р. включено суму 145082,81 грн., що повністю підтверджується первинними документами, а тому, порушень позивачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР судом апеляційної інстанції не вбачається.

Враховуючи правомірність формування податкового кредиту за січень 2009р. , колегія суддів вважає, що у податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення від 22.03.2011р. №000092301

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів та не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення від 22.03.2011р. №000092301 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 145083 грн.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, в зв'яку з чим, суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області, - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 25.10.2011р., -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Повний текст постанови складено в повному обсязі 12.12.11р.

Головуючий Біла Л.М.

Судді Смілянець Е. С.

Сапальова Т.В.