№ 28444885, 25.12.2012, Rivne District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/4709/2012

25 грудня 2012 року

11год. 09хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Сало А.Б. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне

до

Приватного вищого навчального закладу "Інститут слов`янознавства Київського славістичного університету"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в м. Рівне звернулося до суду з позовом до Приватного вищого навчального закладу "Інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" про стягнення витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів за період липень - листопад 2012 року.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у порушення Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 року за №372, не відшкодував різниці пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість за період липень - листопад 2012 року в сумі 55042,81 грн.

До початку судового розгляду справи представник позивача подав письмове клопотання про зменшення розміру позовних вимог до 50 042, 81 грн., у зв'язку з частковою сплатою боржником заявленого в аміністративному позові боргу. Просить розгляд справи здійсними без участі представника управління.

Вдповідач в судове засілання не прибув, до початку судового розгляду справи подав письмову заяву про визнання позовних вимог в повному обсязі.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що в разі, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до положень ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази у справі, оцінивши їх з своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на об'єктивному та всебічному вивченні всіх обставин справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити повністю, враховуючи наступне.

Згідно абзацу 2 п. 13 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058 у разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" та цього Закону, призначається одна пенсія за її вибором. При цьому різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до зазначеного Закону, та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність" від 13 грудня 1991 року №1977-XII.

У відповідності до ч. 9 ст. 24 Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується, зокрема, для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і наукову-технічну діяльність" право на пенсію наукового працівника мають чоловіки при досягненні пенсійного віку за наявності стажу роботи не менше 25 років у тому числі стажу наукової роботи не менше 20 років та жінки за наявності стажу роботи не менше 20 років, у тому числі стажу наукової роботи не менше 15 років.

Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до статті 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2004 року №257, посади, які займали колишні працівники відповідача, дають право на призначення їм пенсії наукового працівника.

Судом встановлено, що колишнім працівникам Приватного вищого навчального закладу "Інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" виплачувалась призначена пенсія за віком як науковим працівникам відповідно до ст. 24 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність".

Таким чином, на відповідача покладено обов'язок щодо сплати до Пенсійного фонду різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник відповідача.

У відповідності до п. 5 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004р. №372, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача були надіслані повідомлення про суми витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначеною згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Проте, різницю між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право наукові працівники відповідача, за липень-листопад 2012 року в розмірі 50 042, 81 грн. відповідачем сплачено не було.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, суд приймає визнання позову відповідачем, оскільки таке не суперечить закону, не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного вищого навчального закладу "Інститут слов`янознавства Київського славістичного університету" (код ЄДРПОУ 22581687) на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне заборгованість зі сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно інших законодавчих актів на суму 50 042 (п'ятдесят тисяч сорок дві) грн. 81 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Сало А.Б.