Decision № 283957, 16.11.2006, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.06 Справа № 13/442пн.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбаспромпоставка” м. Луганськ

до Акціонерного комерційного банку “Правекс-Банк” м. Луганськ

про спонукання виконати певні дії.

Суддя

Яресько Б.В.

За участю:

Від позивача

Не прибув

Від відповідача

Моін В.Л. дов. № 1124/Д від 05.10.2006 р. Прокоф’єва О.О. дов. № 1125/Д від 05.10.2006 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Позивачем заявлена вимога визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати відповідача закрити поточний рахунок позивача, з перерахуванням залишку грошових коштів на р/р 26005000206001 в філіалі ЛДАТ “Індекс-банк” м. Луганська ІНН 253685712368, св-во № 17330116, МФО 304944, код ОКПО 25368575

Представник позивача позов підтримали.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечують, з підстав викладених у відзиві на позов та поясненнях.

У судовому засіданні 02.11.2006 р. була оголошена перерва до 14 год. 15 хв. 16 листопада 2006 р.

15.11.2006 р. від позивача до канцелярії суду надійшла заява з клопотанням про відкладення розгляду справи в зв’язку з находженням представника позивача у період з 13.11.2006 р. по 27.11.2006 р. на навчанні у м. Харкові, та додаткові пояснення до позовної заяви.

Відповідач проти задоволення клопотання про відкладення розгляду справи заперечує.

З врахуванням того, що строк вирішення спору закінчується 22.11.2006 р. суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи в межах встановленого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення спору. Крім того позивач не позбавлений права надати повноваження на представництво його інтересів іншому представнику, з врахуванням того що його інтереси у цій справі представляли також інші представники.

За таких обставин суд відхиляє клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що 07 березня 2000 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір на розрахунково-касове обслуговування.

17.02.2006 р. відповідач направив позивачу лист № 9020/27 з пропозицією відповідно до ст. 64 Закону України “Про банки та банківську діяльність” для ідентифікації клієнту надати відповідачу в десятиденний строк інформацію стосовно ідентифікації фізичних осіб власників товариства. Зазначений лист був одержаний відповідачем 21.02.2006 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Зазначений лист залишився без відповіді, витребувана відповідачем інформація надана не була.

29.03.2006 р. позивач звернувся до відповідача з заявою про закриття поточного рахунку юридичної особи про закриття рахунків: 2600306000708/980; 2600306000708/643; 2606906000708.

23.05.2006 р. позивач надав відповідачу платіжне доручення № 15 від 15 травня 2006 р. на перерахування з свого рахунку № 2600306000708 на свій інший рахунок № 26005000206001 у філії ЛД АТ “Індекс-Банк” коштів в сумі 1727 грн. 54 коп.

Відповідач відмовив позивачу в проведенні операції посилаючись на вимоги ст. 64 Закону України “Про банки та банківську діяльність”.

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом в якому просить суд визнати дії відповідача незаконними, зобов’язати відповідача закрити поточний рахунок позивача з перерахуванням залишку грошових коштів на р/р 26005000206001 в філіалі ЛДАТ “Індекс-банк” м. Луганськ ІНН 253685712368, свідоцтво № 17330116, МФО 304944, ідентифікаційний код 25368575. Свої вимоги позивач обґрунтовує зокрема тим, що він не підлягає ідентифікації відповідно до вимог ст. 64 Закону України “Про банки та банківську діяльність” оскільки рахунок ним був відкрито раніше. Позивач зазначає, що йому було відмовлено в закритті рахунку оскільки він не погодився на оплату послуги відповідача з закриття рахунку, через неузгодження її розміру сторонами.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись зокрема на те, що відповідач ухиляється від ідентифікації відповідно до вимог ст. 64 Закону України “Про банки та банківську діяльність”.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про не обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Позивачем заявлена вимога про визнання дій відповідача незаконними.

Виходячи з приписів ст.ст. 15, 6 Цивільного кодексу України, ст. 1, Господарського процесуального кодексу України визнання незаконними дій господарюючого суб’єкта не є передбаченим законом способом захисту порушеного права.

За таких обставин вимоги позивача щодо визнання дій відповідача незаконними не підлягають задоволенню.

Згідно ст. 64 Закону України “Про банки та банківську діяльність” банк має право витребувати, а клієнт зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності, фінансового стану. У разі ненадання клієнтом необхідних документів чи відомостей або умисного подання неправдивих відомостей про себе банк відмовляє клієнту у його обслуговуванні. У разі наявності при здійсненні ідентифікації мотивованої підозри щодо надання клієнтом недостовірної інформації або навмисного подання інформації з метою введення в оману банк має надавати інформацію про фінансові операції клієнта спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу.

Для ідентифікації клієнта - юридичної особи банк має ідентифікувати фізичних осіб, які є власниками цієї юридичної особи, мають прямий або опосередкований вплив на неї та отримують економічну вигоду від її діяльності. У разі якщо юридична особа є господарським товариством, банк має ідентифікувати фізичних осіб, які мають істотну участь у цій юридичній особі. Клієнт має надавати передбачені законодавством відомості, які витребує банк з метою виконання вимог законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом. У разі ненадання таких відомостей клієнтом рахунок не відкривається, а в разі наявності раніше відкритих рахунків банк відмовляє в здійсненні обслуговування.

За таких обставин, відповідач з врахуванням не надання позивачем зазначених відомостей не має права здійснення його обслуговування.

Згідно п. 20.5 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах затвердженої постановою правління національного банку України 12.11.2003 N 492, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 р. за N 1172/8493 закриття поточного рахунку за бажанням клієнта здійснюється на підставі його заяви про закриття рахунку. За наявності коштів на рахунку банк здійснює завершальні операції за рахунком (з виконання платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, виплати коштів готівкою, перерахування залишку коштів на підставі платіжного доручення на інший рахунок клієнта, зазначений у заяві, тощо). Датою закриття рахунку вважається наступний після проведення останньої операції за цим рахунком день.

З врахуванням того, що позивач ухиляється від вимог банку щодо ідентифікації відповідно до вимог ст. 64 Закону України про банки та банківську діяльність” відповідач не мав права здійснювати обслуговування рахунку позивача, у тому числі перерахування коштів з цього рахунку на інший, що унеможливлює закриття рахунку.

За таких обставин, в задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача, а саме державне мито у сумі –85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Надмірне сплачене позивачем державне мито в сумі 17 грн. 00 коп. підлягає поверненню з державного бюджету України.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю “Донбаспромпоставка” м. Луганськ, вул. Таллінська 62 ідентифікаційний код 25368575 з державного бюджету України надмірне сплачене за платіжним дорученням № 470 від 17.07.2006 р. державне мито в сумі 17 грн. 00 коп. Підставою для повернення є копія цього рішення суду, засвідчена печаткою суду.

У судовому засіданні 16.11.2006 р. за згодою позивача була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Дата підписання рішення 21.11.2006 року.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Б.В. Яресько