Decision № 2838358, 27.11.2008, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "27" листопада 2008 р. Справа № 11/296/08

За позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

до 1 відповідача: Відділу Державної виконавчої служби Врадіївського районного управління юстиції Миколаївської області (56301, Миколаївська обл., смт.Врадіївка, вул.О. Невського, 103)

до 2 відповідача: Головне управління Державного казначейства України в Миколаївській області

(54001, м.Миколаїв, пр.Леніна, 141-В).

ІІІ особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Ф/г “Курсор” в особі голови ліквідаційної комісії Ставратія О.В.

(55301, Миколаївська обл.., смт.Врадіївка, вул.Берліяна, 7)

Прокуратура Миколаївської області (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 28)

Суддя Василяка К.Л.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

від позивача:ОСОБА_2. -дов. №1179 від 14.02.2008р.

від 1 відповідача: Богерук Д.В. -дов. №3508 від 15.09.2008р.

від 2 відповідача:

від ІІІ особи:

в засіданні приймає участь представник прокуратури Коробченко Д.М.

Суть спору: відшкодування 64556,0 грн. збитків

1-й відповідач у відзиві проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що твердження заявника про бездіяльність виконавчої служби не мають під собою підстав. В рамках виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа про стягнення з ФГ „Курсор” 64556 грн. державним виконавцем було повно та своєчасно вжито всі заходи для виявлення майна та грошових коштів боржника. Помилка державного виконавця у постанові про закінчення виконавчого провадження від 11.06.2007р. не мала несприятливих наслідків для стягувача. Просить в задоволенні позову відмовити.

2-й відповідач відзив не надав.

ФГ „Курсор” свого представника у судові засідання не направляло, письмових пояснень або заперечень не надало. Враховуючи, що про дату і місце проведення судового засідання господарство було повідомлено належним чином, суд вважає можливим, у відповідності до положень ст.75 ГПК України розглянути справу у його відсутність.

Заслухавши представників сторін, вивчивши надані ними матеріали, суд -

в с т а н о в и в:

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається не те, що 11 вересня 2006 року державним виконавцем ДВС у Врадіївському районі було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області по справі 11/304/06 виданого 22.08.2006р. про стягнення з фермерського господарства на користь позивача по цій справі 63800,0 грн. боргу, 638,0 грн. держмита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

13 червня 2007 року ним було отримано постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.7. ст.37 Закону України „Про виконавче провадження”.

В названій постанові вказано, що стягувачем по даній справі є громадянка ОСОБА_1, а не СПД ОСОБА_1 Тобто, постанова не відповідала вимогам п.4.9.2. Наказу Міністерства юстиції № 74/5 від 15.12.1999р.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.06.2008р. по справі 11/304/06 було визнано дії відділу ДВС у Врадіївському районі щодо прийняття постанови від 11.06.2007р. про закінчення виконавчого провадження неправомірними. Названу постанову було визнано недійсною.

Своїми неправомірними діями відповідач позбавив позивача можливості стягнути з ФГ „Курсор” суму боргу за рішенням суду.

Згідно приписів ч.2 ст. 86 Закону України „Про виконавче провадження” стягувач має право звернутись з позовом до юридичної особи, яка зобов'язана провадити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини цієї юридичної особи. Збитки заподіяні державним виконавцем підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, яких особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Обов'язок відшкодування збитків є загальною формою цивільно-правової відповідальності, яка настає для боржника внаслідок порушення ним зобов'язання.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до ст.623 ЦК України.

Обов'язковими умовами покладання відповідальності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки -це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ юридичної особи, що обмежує її інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у неодержаних ним доходів, які б він одержав, коли зобов'язання було виконано. При цьому, обов'язок виконання певних дій може бути покладено на особу в силу його функціональних обов'язків.

Підставою для відшкодування понесених збитків є спричинення їх внаслідок неналежного виконання зобов'язання, тобто наявності прямого причинного-наслідкового зв'язку між неправомірними діями однієї сторони та зменшення майнових прав іншої.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Позивач посилається на те, що ДВС було неправомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження оскільки воно здійснювалось на користь фізичної особи ОСОБА_1 а не СПД -фізичної особи ОСОБА_1

Суд не може погодитись з таки висновками беручи до уваги наступне.

Закон України „Про виконавче провадження” передбачає в собі перелік дій, які повинен виконати державний виконавець на виконання, в даному випадку, рішення суду. При цьому, перелік заходів не містить в собі окремих дій відносно боржника, як фізичної, так і юридичної осjби, в тому числі і суб'єкта підприємницької діяльності без створення юридичної особи.

З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що ДВС було вжито всіх заходів передбачених законом для виявлення грошових коштів та майна. Але майно та грошові кошти виявлені не були.

Незаконність дій або бездіяльність державного виконавця під час виконання рішення суду по справі 11/304/06 в судовому порядку не розглядалась та не вирішувалась.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Враховуючи систематичну неявку, без пояснення причин, у судові засідання Ф/г “Курсор” в особі голови ліквідаційної комісії Ставратія О.В., явка якого в ухвалах суду від 30.09.2008р., 14.10.2008р., 30.10.2008р. була визнана обов'язковою, ігнорування вимог суду та ухилення від надання відповідних доказів, що призвело до тривалого розгляду спору, суд вважає за необхідне стягнути з Ф/г “Курсор” на користь державного бюджету України штраф у сумі 1700,0 грн.

Керуючись ст.ст.44,49,82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Фермерського господарства “Курсор”, 55301, Миколаївська обл.., смт.Врадіївка, вул.Берліяна, 7 (р/р 26005446781001 в Дніпровській філії ЗАТ КБ “Приватбанк”, МФО 326610, код ЄДРПОУ 20892963) в доход Державного бюджету України в особі ВДК Центрального р-ну м.Миколаєва (р/р №31118095700006 в УДК у Миколаївській області, КБК 22090200, МФО 826013, код ЄДРПОУ 23626096) 1700,0 грн. штрафу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги, або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя К.Л.Василяка

03.12.2008р.