Court ruling № 28292809, 17.12.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" грудня 2012 р. м. Київ К-52818/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2008 року

у справі № 9/194 (22а-33672/08р)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»

до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»звернулось до суду з позовом про скасування рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0000412201/2/60431 від 12.12.2007 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2008 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року, в задоволенні позову відмовлено.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної позапланової перевірки дотримання вимог валютного законодавства ТОВ «Укравтозапчастина» згідно контракту № 1/2 від 01.02.2007 року з фірмою «Shawoom! & Co. Ltd»(Китай) за період з 15.03 по 27.06.2007 року, складено акт № 3024-22/00-30722204 від 08.08.2007 року, в якому зафіксовано порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» (продукція від контрагента надійшла в Україну пізніше 90 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати), у зв'язку з чим ТОВ «Укравтозапчастина»нараховано пеню в розмірі 3 % вартості несвоєчасно поставленої продукції за кожен день прострочення.

На підставі результатів вказаної перевірки та адміністративного оскарження, 12.12.2007 року відповідачем прийняте рішення № 0000412201/2/60431 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 11 331,29 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що моментом здійснення імпорту товару є момент перетину митного кордону, який здійснюється після проведення митних процедур; відмітка «Під митним контролем»на інвойсі або CMR ТОВ «Укравтозапчастина»не є підтвердженням того, що імпортний товар пройшов процедуру митного оформлення і, відповідно, перетнув митний кордон України, крім того, така відмітка не засвідчує факту перетину імпортованим товаром як митного, так і державного кордону України.

Однак, суд касаційної інстанції з таким висновком судів попередніх інстанцій погодитись не може, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Моментом здійснення експорту (імпорту), в силу ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно ст. 6 Митного кодексу України межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

За змістом ст. 43 цього Кодексу у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів, митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Відповідно до ст. 92 вказаного Кодексу, якщо митне оформлення товарів і транспортних засобів у повному обсязі відповідно до їх митного режиму здійснюється не в місці перетинання митного кордону, митному органу у пункті пропуску на митному кордоні України подаються транспортні, комерційні та інші супровідні документи, що містять відомості про товари і транспортні засоби, достатні для прийняття рішення про можливість їх пропуску через митний кордон України.

Отже, вирішальним є перетин митного кордону України, як умова здійснення імпорту.

Митне оформлення товарів, як наступна подія після перетину митного кордону, має інше правове значення.

Поняття «перетин товаром митного кордону України»та «пропуск через митний кордон України»не є тотожними, і обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту, оскільки пропуск через митний кордон України, крім митного контролю можуть підлягати санітарно-епідеміологічному, ветеринарному, фітосанітарному, радіологічному, екологічному контролю та контролю за переміщенням культурних цінностей.

Однак, зазначених положень законодавства судами попередніх інстанцій не враховано, та не досліджено умов контракту № 1/2 від 01.02.2007 року, укладеного між ТОВ «Укравтозапчастина»та фірмою «Shawoom! & Co. Ltd»(Китай), не встановлено моменту фактичного перетину товаром митного кордону згідно вказаного контракту, з урахуванням наведених норм права.

Згідно з ч. 2 ст. 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтозапчастина»задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2009 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.07.2008 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний