№ 2826639, 25.12.2008, Sokyriany District Court of Chernivtsi Oblast

Справа № 2а-72/08

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

П О С Т А Н О В А

25 грудня 2008 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі :

головуючого-судді Побережної О.Д.

при секретарі Савчук А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сокиряни адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа – Новодністровська міська рада Чернівецької області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення, –

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 . звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 Новодністровської міської ради, третя особа – Новодністровська міська рада Чернівецької області про стягнення недоотриманих сум щорічної допомоги на оздоровлення. Посилається на те, що вона є громадянкою, евакуйованою із зони відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році (категорія 2) і має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - Закон) для осіб даної категорії.

У відповідності до абзацу 7 ч. 4 ст. 48 Закону особам, евакуйованим із зони відчуження на Чорнобильській АЕС 2-ої категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат. У відповідності до ч. 5 ст. 48 Закону дана щорічна допомога виплачується за місцем проживання особи органами соціального захисту населення, а згідно ч.7 ст. 48 розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Органом соціального захисту населення по місцю її проживання є ОСОБА_2 , яке підпорядковано Новодністровській міській раді. У 2007 році відповідач сплачував їй грошову щорічну допомогу, передбачену абзацом 7 ч. 4 ст. 48 Закону у заниженому розмірі.

Відповідно до абзацу 7 ч. 4 ст. 48 Закону, з врахуванням положення Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік”, яким встановлювався розмір мінімальної заробітної плати та з врахуванням дати здійснення фактичної виплати, їй належали до виплати за 2007 р. станом на 08.06.2007 р. - 1200 грн. При цьому всупереч вимогам Закону відповідачем зазначена допомога виплачена в заниженому розмірі у розмірі 75 грн., тобто недоплачено 1125 грн.

Крім того зазначає , що незаконність і неконституційність нормативних актів вищих органів державної влади та управління їй стало відомо лише у червні 2008 року, тому нею не пропущено строк позовної давності, оскільки саме з цього часу їй стало відомо про порушення її права.

Просить визнати незаконними дії та бездіяльність відповідача по неповній виплаті належної їй у відповідності до ст. 48 Закону щорічної допомоги на оздоровлення та стягнути з ОСОБА_2 на її користь недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення: за 2007 р. у розмірі 1125 грн., а також витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 90 грн.

Позивачка в судове засідання не з’явилася, однак подала до суду заяву про збільшення позовних вимог: у зв’язку з помилкою в розрахунку просить стягнути з відповідача щорічну допомогу на оздоровлення у розмірі 1185 грн., в іншій частині підтримує свої позовні вимоги, просить справу розглянути без її присутності.

Представник відповідача також не з’явилася в судове засідання, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її присутності та заперечення на позов.

У запереченні зазначає, що позовні вимоги не визнають з наступних підстав. Відповідно до п.1 ст. 21 Бюджетного кодексу України від 22.06.2001 року для здійснення програм та заходів, які провадяться за рахунок коштів державного бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. За програмою соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи діяльність Міністерства праці та соціальної політики (діл – Мінпраці) регламентується бюджетним кодексом України як діяльність головного розпорядника бюджетних коштів у зв’язку з чим Мінпраці здійснює розподіл бюджетних призначень між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до п. 5 ст. 51 Бюджетного кодексу України розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов’язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань. Частиною другою ст. 4 Бюджетного кодексу України встановлено, що при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, цього Кодексу та Закону України про Державний бюджет України. Вважають, що враховуючи положення Конституції України, Бюджетного кодексу України, Законів про Державний бюджет України, постанов Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (із змінами, які були внесені постановою від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») Кабінет Міністрів забезпечує виплату даної допомоги та встановлює її гарантований мінімальний розмір, у якому і проведено виплату позивачці за 2007 рік. Визнання рішенням Конституційного Суду України від 09.07.07 року № 6-рп/2007 норм Закону «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та від 22.05.08 р. № 10-рп норм Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», якими призупинялися норми вищезазначеного Закону в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати неконституційними, не надає законодавчого права для застосування показника мінімальної заробітної плати, визначеної відповідно до ст. 3 Закону України «Про оплату праці» у розмірах відповідно до ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» як розрахункову величину для визначення компенсацій і допомог, оскільки Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розмір соціальних виплат, які визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах в межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Крім того, просить відмовити в позові і у зв’язку з пропуском позивачем строку, встановленого ст. 99 КАС України./span>

Представник третьої особи у судове засідання також не з’явився, однак подав заяву про проведення судового розгляду без його присутності, не заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що позивачка, яка проживає в м.Новодністровськ Чернівецької області, є громадянкою, евакуйованою із зони відчуження Чорнобильської АЕС у 1986 році та відноситься до другої категорії осіб, евакуйованою із зони відчуження Чорнобильської АЕС, що підтверджується посвідченням серії Б №005437, виданим 11.05.1993 р. Чернівецькою ОДА.

У відповідності до абзацу 7 ч.4 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії виплачується щорічна допомога на оздоровлення в розмірі трьох мінімальних заробітних плат.

Згідно ч.5 ст. 48 вищевказаного Закону дана щорічна допомога виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення, а згідно ч.7 ст.48 розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати

Органом соціального захисту населення по місцю проживання позивачки є відповідач – ОСОБА_2 Новодністровської міської ради Чернівецької області.

08.06.2007 року відповідач виплатив позивачці грошову щорічну допомогу, передбачену абзацом 7 ч.4 ст. 48 Закону, посилаючись на Постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 р. №836 „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та від 12.07.2005 р. №562 „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік» у розмірі 75 грн., що підтверджується довідкою ОСОБА_2 № 402 від 02.06.2008 року.

Однак, зазначені дії відповідача є незаконними та протиправними, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства.

Зокрема, постанови Кабінету Міністрів України, на які посилається відповідач, суперечать іншим нормам законів.

Згідно ст.9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акту Конституції України, закону України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно ст. 76 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” розмір мінімальної заробітної плати встановлений з 01.01.2007 р. у розмірі 400 грн., з 01.04.2007 року – 420 грн., з 01.07.2007 р. – 440 грн. та з 01.10.2007 р. – 460 грн.

Діючи у відповідності до вимог Закону, відповідач повинен був виплатити позивачці щорічну допомогу на оздоровлення за 2007 рік, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати станом на дату виплати : 420 грн. х 3 =1260 грн.

Однак, фактично позивачці виплачено щорічну допомогу на оздоровлення: у розмірі 75 грн.

Таким чином, позивачці недоплачено допомогу у розмірі: 1260 грн. – 75 грн. = 1185 грн

Вищенаведеними постановами та законами передбачено виплату громадянам, віднесеним до 2 категорії постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі меншому, порівняно із розміром такої допомоги, передбаченої ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Обмежуючи розмір виплат позивачці, відповідач виходив з того, що вищезазначеними Законами про Державний бюджет України та Постановами Кабінету Міністрів України правомірно, з урахуванням реальних можливостей бюджету, визначено зазначений розмір допомоги.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень і у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Зі змісту вимог Закону України„Про Державний бюджет України на 2007 рік» не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норм ст. 48 Закону №796-Х11.

Згідно ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якою Закон доповнений 05.10.2006 р., дія положень Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. №6-рп/2007 положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” в частині зупинення дії Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щодо виплати компенсацій та допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати визнано таким, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Таким чином, дії та бездіяльність відповідача, які полягають у виплаті позивачці матеріальної допомоги на оздоровлення у розмірах, менших ніж встановлено Законом України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” за 2007 рік є неправомірними.

Крім того, суд вважає, що у відповідності до положень ч.2 ст. 100 КАС України причина пропуску позивачкою строку звернення до адміністративного суду є поважною, оскільки про невідповідність Конституції України нормативно-правових актів, які обмежили розмір передбаченої Законом належної її допомоги, вона дізналася лише в червні 2008 року, коли їй стало відомо про ухвалення рішень Верховним Судом України, Вищим адміністративним судом України по аналогічним справам та вищезазначеного рішення Конституційним Судом України.

Встановлені судом обставини підтверджені дослідженими у судовому засіданні письмовими доказами, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення зі стягненням з відповідача витрат на правову допомогу на користь позивачки і судових витрат на користь держави.

На підставі ст.cт. 48,71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796-ХІІ від 28.02.1991 року, ст. 76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» №489–V від 19.12.2006 року, Рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року в справі № 1-29/2007„Про соціальні гарантії громадян”, ст.ст. 22 ч.3, 19 ч.2 Конституції України та керуючись ст.ст. 17,18,99,100, 158-163,167 КАС України, суд, –

п о с т а н о в и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати протиправними бездіяльність та дії ОСОБА_2 Чернівецької області щодо невиплати за 2007 рік у повному обсязі належної ОСОБА_1 на підставі ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” щорічної грошової допомоги на оздоровлення.

Стягнути з ОСОБА_2 Чернівецької області з р/р - 35219004001950 в УДК у Сокирянському районі Чернівецької області код ЄДРПОУ - 21433826, МФО - 856135 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, жительки АДРЕСА_1 Чернівецької області 1185 (одну тисячу сто вісімдесят п’ять) грн. та витрати по оплаті правової допомоги у розмірі 90 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 Чернівецької області з р/р - 35219004001950 в УДК у Сокирянському районі Чернівецької області код ЄДРПОУ - 21433826, МФО - 856135 на користь держави судовий збір в розмірі 51 (п’ятдесят одна) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Сокирянський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження , якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги, судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду.

Головуючий: /підпис/

З оригіналом згідно: