№ 28249176, 26.12.2012, Chernivtsi District Administrative Court

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/3131/12

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі до відкритого акціонерного товариства "ПМК-2" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі (далі-позивач) звернувся з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "ПМК-2" про стягнення заборгованості в сумі 6558,54 грн.

У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України на адресу відповідача було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов або заяву про визнання позову, однак відповідач зазначеним правом не скористався.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відкрите акціонерне товариство "ПМК-2" зареєстроване в якості юридичної особи 29 жовтня 1996 року(а.с. 6).

Згідно розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених відповідно до п.п."б-з" ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" у відповідача, є наявна заборгованість за жовтень-листопад 2012 року, щодо працівників підприємства в розмірі 6558,54 грн. (а.с 9).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача працювали наймані працівники: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким призначено пільгові пенсії відповідно до п.п."б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

На адресу відповідача, управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі направлялись розрахунки заборгованості на загальну суму фактичних витрат, на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с.8).

Однак, відповідач вказану заборгованість у встановленому законом порядку не оскаржив, та не погасив самостійно у передбачені терміни. Таким чином вона визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачена страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою, що дає право органу Пенсійного фонду звернутися з позовом про стягнення даної недоїмки до суду.

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003р. №1058-ІV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування (далі -Закон №1058-ІV).

Порядок відшкодування підприємством витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16.01.04р. №64/8663 (далі - Інструкція).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, підприємства та організації з коштів призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зазначеним у ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Згідно із пунктом 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-ІV.

Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, сплачуються одночасно із сплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

На час розгляду справи в суді сума недоїмки з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за жовтень-листопад 2012 рік складає 6558,54 грн. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми, або ж спростовували доводи позивача, до суду не надходило.

З огляду на викладене вище суд вважає, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства "ПМК-2" (ідентифікаційний код 00910989) на користь управління Пенсійного фонду України у Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість в сумі 6558,54 грн.

3. Копію постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Боднарюк