№ 28205103, 05.12.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2012 р. м. Київ К-23135/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у місті Маріуполі на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 року по справі №2а-14669/09/0570 за позовом Державного підприємства «Донецька залізниця»до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у місті Маріуполі про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2009 року, позовні вимоги Державного підприємства «Донецька залізниця» (далі-ДП «Донецька залізниця», позивач) до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у місті Маріуполі (далі-Жовтнева МДПІ у м. Маріуполі, відповідач) задоволено частково. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 02.04.2009 №0000842310/0, від 11.06.2009 №0000842310/1, від 29.07.2009 №0000842310/2.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 року постанова суду першої інстанції -змінено, виключено в резолютивній частині слово «частково», доповнивши її словом «повністю».

Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що Маріупольська дистанція колії ДП «Донецька залізниця» не є платником податку в розумінні законів України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі-Закон України №2181-III) та «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі-Закон України №334/94-ВР), а відсутність статусу платника податків у відокремленого підрозділу унеможливлює застосування штрафу за неподання декларації. При цьому, суди зазначили про відсутність підстав для застосування положень п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2 Закону України №334/94-ВР з огляду на помилковість висновку податкового органу що рекламна діяльність не є господарською діяльністю залізниці, оскільки відповідно до Положення Маріупольська дистанція колії ДП «Донецька залізниця»може здійснювати інші не заборонені законодавством України види діяльності.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 19.06.2010 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 24.06.2010 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема: Постанови Кабінету Міністрів України, від 16.02.1998, №173 «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту».

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Маріупольська дистанція колії ДП «Донецька залізниця»є відокремленим підрозділом ДП «Донецька залізниця»без права юридичної особи та перебуває на обліку у Жовтневої МДПІ у м.Маріуполі.

Податковим органом було проведено планову виїзну перевірку Маріупольська дистанція колії ДП «Донецька залізниця»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2008 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 30.09.2008, за результатами якої складено акт від 23.03.2009 №636/23-2/01075425.

На підставі вказано акту та за результатом адміністративного оскарження, податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.04.2009 №0000842310/0, від 11.06.2009 №0000842310/1, від 29.07.2009 №0000842310/2, якими до позивача на підставі п.п.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону України №334/94-ВР застосовано штрафні санкції у розмірі 1360,00грн.

Підставою для застосування штрафних санкцій слугував висновок податкового органу про порушення Маріупольською дистанцією колії ДП «Донецька залізниця» п.п.2.2.2 п.2.2 ст.2, п.16.4 ст. 16 Закону України №334/94-ВР, п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України №2181-III, п.1.3, п.1.5, п.4.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток, підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003 №143 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 08.04.2003 за №271/7594, внаслідок неподання декларацій за 4 квартал 2006, 1, 2, 3, 4 квартали 2007 року та 1, 2, 3 квартали 2008 року. При цьому, податковий орган виходив з того, що рекламна діяльність не входить до переліку робіт, послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту, а тому сплату податку на прибуток, отриманого від такої діяльності відокремленими структурними підрозділами управлінь залізниці здійснюється цими відокремленими підрозділами.

Згідно з п. 2.2 ст. 2 Закону України №334/94-ВР платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п.2.2.2 п. 2.2 цієї ж статті Закону платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

З наведених законодавчих приписів випливає, що порядок оподаткування діяльності залізниці передбачає розмежування обов'язку з декларування та сплати податку на прибуток між управлінням залізниці та підприємствами залізничного транспорту і їх структурними підрозділами в залежності від видів діяльності, за якими було отримано дохід.

Позивач як самостійний господарюючий суб'єкт є вільним у виборі видів підприємницької діяльності.

Проте, постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 №173 було затверджено Перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту, зі змісту яких вбачається, що основним критерієм виокремлення основної діяльності залізничного транспорту від загальної господарської діяльності є мета цієї діяльності - забезпечення виконання єдиного перевізного процесу або одержання прибутку. З огляду на те, що надання рекламних послуг з метою отримання прибутку є суто комерційною діяльністю структурного підрозділу позивача, оскільки така діяльність не пов'язана з потребами експлуатаційної діяльності залізниці, то дохід від цієї діяльності має оподатковуватись саме за правилами п.п. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України №334/94-ВР, висновок податкового органу про обов'язок Маріупольської дистанції колії ДП «Донецька залізниця» сплачувати податок на прибуток в установленому порядку є правильним та, відповідно, обумовлює законність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Отже, повно і правильно встановивши обставини справи, суди першої та апеляційної інстанцій дали їм невірну юридичну оцінку, що відповідно до ст.229 КАС України, є підставою для скасування ухвалених по справі судових рішень з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, та ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

ПОСТАНОВИЛА :

Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції у місті Маріуполі задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04.11.2009 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 року скасувати.

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 -238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв