Decision № 28190709, 24.12.2012, Rivne Regional Court of Appeal

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2012 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого - судді Бондаренко Н.В.

суддів: Боймиструка С.В., Буцяка З.І.,

секретаря судового засідання Коробчук А.М.

позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сарненської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності,

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, що з'явився у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2012 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Сарненської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності відмовлено.

В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Зазначає, що просив визнати за ним право власності на спірний гараж за набувальною давністю, натомість у рішенні суд почав аналізувати обставини будівництва гаражу ОСОБА_2

Відповідно до пункту 4 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом (до 01.07.2004 р.), визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов, зокрема, якщо на момент виникнення права діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

На момент виникнення права власності у ОСОБА_3, який на сьогоднішній день вже помер, чинне на той час законодавство УРСР не передбачало необхідність реєстрації не житлових приміщень.

В зв'язку з тим, що судом першої інстанції були досліджені усі обставини справи, але було порушено і неправильно застосовані норми матеріального права, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Сарненського районного суду від 31 жовтня 2012 року та ухвалити нове рішення, яким його позов задовольнити.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з таких підстав.

_________________

Справа № 1718/3454/12 Головуючий у суді І інстанції -Березень Ю.В.

Провадження № 22-ц/1790/2258/2012 Доповідач -Бондаренко Н.В.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено спорудження гаража попереднім власником та можливість його використання та безпечної експлуатації.

Між тим, такий висновок суду суперечить нормам матеріального права та не відповідає матеріалам справи.

Відповідно до ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно ( набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Отже, за змістом вказаної норми закону однією з умов набуття права власності за набувальною давністю є заволодіння майном поза волею його попереднього законного власника.

Але, як вбачається із матеріалів справи, позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги зазначав, що ОСОБА_2 у 1978році виділена земельна ділянка під будівництво гаража. В липні 1988р. виконком Сарненської міськради народних депутатів надав дозвіл ОСОБА_2 на його продаж позивачу. Договір купівлі - продажу даного нерухомого майна між ними відбувся, однак вони письмово його не уклали. Позивач з 1988р. відкрито та безперервно володіє гаражем та просив суд, визнати за ним право власності на нього за набувальною давністю.

Тобто наявною є правова підстава володіння чужим майном у зв'язку з його відчудженням попереднім власником. Така обставина виключає можливість набуття права власності за набувальною давністю, оскільки має місце володіння майном зі згоди його власника.

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні спору на зазначені обставини та вимоги закону уваги не звернув, належним чином не встановив характер правовідносин, у зв'язку з чим неправильно застосував норми матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а оскаржуване рішення скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у позові з інших підстав.

На підставі ст. 344 ЦК України та керуючись ст. ст. 303, 304, 307,309, 313, 314, 316, 317,325 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 31 жовтня 2012 року скасувати.

ОСОБА_1 в позові до Сарненської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку набувальної давності відмовити за безпідставністю.

Рішення Апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Бондаренко Н.А.

Судді Боймиструк С.В.

Буцяк З.І.