Decision № 2816552, 04.12.2008, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "04" грудня 2008 р. Справа № 13/209/08

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Будінжінірінг”,

54001, м. Миколаїв, вул. Паркова, 1, кв. 18,

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

АДРЕСА_1,

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача Бабченко Д.І. дов. № 01 від 07.11.2007р.

Від відповідача ОСОБА_1

СУТЬ СПОРУ: стягнення заборгованості за договором №21 від 01.09.2005 р. в сумі 148597,46грн. , з яких: 96000грн. основного боргу, 46151 грн. інфляції, 6446,46грн. 3% річних

Відповідач відзивом позов заперечив, посилаючись на те, що згідно протоколу №1 до договору № 21 від 01.09.05р. термін поставки і складування щебеня визначений до 01.04.06р., оскільки 29.02.06р. від позивача надійшла пропозиція на поставку для ДП Миколаївський Облавтодор. 30.02.06р. відповідач виписав рахунок НОМЕР_1 на оплату доставки щебеню на суму 88569грн. і 30.03.06р. було відвантажено, доставлено та прийнято для позивача 2800куб.м. щебеня по накладних №№ 37, 39, 71, 73, 80, 87, 84 від 09, 08, 11, 15, 16, 24, 22.03.06р. Листом від 30.12.06р. позивача було повідомлено про термін сплати заборгованості у сумі 155174,60грн. за витрати на складування та зберігання вантажу до 30.01.07р. та повідомлено, що у разі несплати гранітний щебень, що належить позивачу буде реалізовано у рахунок погашення заборгованості позивача перед відповідачем. В зв'зку з невиконанням договору позивачем відповідач просить стягнути 67000грн. боргу та 1350 3% річних. Детальніше заперечення відповідача викладені у відзиві (арк.спр. 39-42).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

В С Т А Н О В И В:

01.09.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Будінжінірінг” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки № 21, згідно якого відповідач зобов'язувався здійснити постачання щебеню, а позивач, своєчасно перерахувати кошти. Оскільки, відповідач свої зобов'язання не виконав, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 96000грн., індекс інфляції в сумі 142151грн., 3% річних за користування коштами в сумі 6446,46грн., посилаючись на ст.ст. 612, 625 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:

01.09.2005 року між товариством з обмеженою відповідальністю “Будінжінірінг” та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки № 21.

У п. 5.1 договору сторони обумовили, що товар повинен бути поставлений відповідачем не пізніше 20-ти днів від дня погодження сторонами заявки замовника.

Між тим, без узгодження між сторонами заявки, позивач перерахував відповідачу 96000грн., про що свідчать копії платіжних доручень від 04.10.05р. №246, 24.10.05р. № 271, 03.02.06р. № 310, 25.10.05р. № 272 (арк.спр.19-20).

Протоколом №1 до договору поставки № 21 від 01.09.2005 р. сторони узгодили, що постачання відбудеться для ДП Миколаївський Облавтодор, про що визначено також у відзиві відповідача.

Порядок поставки та прийому продукції сторони узгодили в п.п. 5.1- 5.4 договору. Згідно п.5.2 датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару.

Відповідач своїх обов'язків, щодо поставки товару не здійснив, належних доказів отримання відповідачем або третьою особою продукції не надав, оскільки надані ним накладні №№ 37, 39, 71, 73, 80, 87, 84 від 09, 08, 11, 15, 16, 24, 22.03.06р. не є належними доказами, відповідно до ст. 34 ГПК України.

Визначені документи: рахунок НОМЕР_1 та накладні №№ 37, 39, 71, 73, 80, 87, 84 від 09, 08, 11, 15, 16, 24, 22.03.06р. не відповідають вимогам ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, Положенню про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку” затв. наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. та зареєстр. Міністерством юстиції України 05.06.95р. під № 168/704, Інструкції “Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” затв. наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96р. № 99 та зареєстр. Міністерством юстиції України 12.06.96р. за № 293/1318

щодо порядку складення первинного облікового документу, оскільки, не містять підпису та інші данні повноважного представника позивача , № і дати доручення, на підставі якого приймалась продукція.

Згідно п.3 ст. 612 ЦК України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу в сумі 96000грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню повністю

Нараховані позивачем індекс інфляції в сумі - 52597,46 грн. за термін з 15.11.05р. по квітень 2008р. та 3% річних у сумі 6446,46грн. за 817 днів задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Умовами договору поставки № 21 сторони не узгодили строки повернення коштів в разі невиконання відповідачем обов”язків по поставці продукції.

 04 червня 2008р. позивач направив відповідачу претензію щодо сплати відповідачем основного боргу у сумі 96000грн., індексу інфляції та 3% річних за користування коштами . Інших доказів щодо пред”явлення вимоги відповідачу про повернення коштів позивачем не надано.

За таких умов нарахування індексу інфляції в сумі - 52597,46 грн. за термін з 15.11.05р. по квітень 2008р. та 3% річних у сумі 6446,46грн. за 817 днів є необгрунтованим.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач свої заперечення належним чином та доказами не довів. Вимоги про стягнення суми 67000грн. боргу та 1350 3% річних розгляду не підлягають, оскільки відповідно до ст.22 ГПК України відповідач не має право на стягнення. Зустрічний позов відповідачем не заявлявся.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеному позову..

Керуючись ст. ст. 49,82-85 ГПК України , господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Будінжінірінг” (вул. Паркова, 1, кв. 18, м. Миколаїв, код 32755582) суму 96000грн. основного боргу, 960 грн. держмита та 76,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

На суму 52597,46 грн. індексу інфляції та 3% річних в позові відмовити.

Рішення може бути оскаржене у 10-денний строк.

Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 05.12.2008 р

Суддя