Decision № 28086774, 17.12.2012, Prymorskyi District Court of Odesa City

Справа № 1522/9367/12

Н.п. 2/1522/8031/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2012 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Загороднюка В.І.

при секретарі Міневич Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на нежитлове приміщення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Одеської міської ради та просить визнати за ним право власності на нежитлове приміщення розміром 14,65 м х 9,2 м, загальною площею 134,78 кв. м., яке розташоване на земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 0,0606 га за адресою - АДРЕСА_1

При цьому посилаються на те, що 15.06.2001 року він уклав договір оренди нежитлового приміщення зі споживчим кооперативом «Леваневський», відповідно до умов якого він отримав у безстрокове користування нежитлове приміщення площею 120 кв.м, розташоване на земельній ділянці площею 0,06 га, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Відповідно до акту прийому-передачі до зазначеного договору оренди нежитлового приміщення він також 15.06.2001 року прийняв від споживчого кооперативу «Леваневський»це приміщення та земельну ділянку, ключі від орендованого приміщення. З дати укладення договору оренди й до теперішнього часу він належним чином виконував усі пункти договору оренди, в тому числі здійснював поточний ремонт приміщення. Нещодавно він вирішив набути право власності на орендоване нежитлове приміщення та дізнався, що споживчий кооператив «Леваневський»не є власником та користувачем цього приміщення.

Після ознайомлення зі схематичним планом земельної ділянки та описом меж він переконався в тому, що приміщення розміром 14,65 м х 9,2 м, позначене на плані як «трансформаторна, інший користувач», і є тим приміщенням, яке він орендує з 2001 року. В свою чергу, розташоване це приміщення на земельній ділянці №НОМЕР_1 площею 0,0606 га.

Таким чином, він дійшов висновку, що фактичним власником приміщення, яке він орендує в СК «Леваневський»з 2001 року, була міська громада в особі Одеської міської ради. Однак, коли він усно звернувся до посадових осіб Одеської міської ради з питання отримання права власності на орендоване ним нежитлове приміщення, йому відмовили. В зв'язку з викладеним він звернувся до суду з вказаним позовом та просить його задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник відповідача - Одеської міської ради в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Тому згідно ст.224 ЦПК України суд вважає за можливе, зі згоди представника позивача, розглянути позов за відсутністю представника відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно договору оренди нежитлового приміщення від 15.06.2001 р. між споживчим кооперативом «Леваневський»та ОСОБА_1, останній отримав у безстрокове користування нежитлове приміщення загальною площею 120 кв.м, розташоване на земельній ділянці в розмірі 6 соток, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до акту прийому-передачі від 15.06.2001 р. до Договору оренди нежитлового приміщення від 15.06.2001 р. орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення за адресою: АДРЕСА_1, орендодавець передав, а орендар прийняв ключі від орендованого приміщення.

Згідно висновку управління архітектури та містобудівництва виконавчого комітету Одеської міської ради за 2001 рік № 248/1447 можливо надання в користування земельної ділянки під розміщення об'єкту - тимчасової відкритої автостоянки на 50 машиномісць по АДРЕСА_1. Зі змісту висновку випливає, що орендоване позивачем приміщення є недобудованою районною підстанцією (РП), і на той час належало управлінню капітального будівництва (УКБ) Одеської міської ради. Управління капітального будівництва в листі від 28.05.2001 р. не заперечувало проти включення будівлі РП в межі земельної ділянки, що її відводять СК «Леваневський», до поновлення будівництва РП.

У висновку також є умова до СК «Леваневський»: за першою вимогою міськвиконкому, за рахунок коштів СК «Леваневський»звільнити дільницю № НОМЕР_1 (площа 0,0606 га) для використання її за цільовим призначенням (для завершення будівництва та обслуговування РП).

Розпорядженням Одеського міського Голови від 07.04.2003 р. № 404-01 р «Про надання згоди на розробку проекту відведення земельної ділянки», дано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки в оренду споживчому кооперативу «Леваневський», загальною площею 0,2224 га, для організації та експлуатації тимчасової автостоянки на 50 місць за адресою: АДРЕСА_1

У довідці ОСББ «Дружнє»за № 12 від 22.02.2012 р. зазначено, що нежитлове приміщення за адресою - АДРЕСА_1, розташоване на придомовій території ОСББ «Дружнє»та автостоянці кооперативу «Леваневський», не стоїть на балансі.

Згідно листа ВАТ «Енергопостачальна компанія Одесаобленерго»за № 1424 від 21.03.2012 р., нежитлового приміщення розміром 14,65 м х 9,20 м, яке розташоване на орендованій території СК «Леваневський»на балансі «Одесаобленерго»не значиться.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Частиною 1 ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, судом встановлено, що позивач добросовісно, на підставі договору оренди, заволодів нежитловим приміщення розміром 14,65 м х 9,2 м, загальною площею 134,78 кв. м. яке розташоване на земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 0,0606 га за адресою - АДРЕСА_1 та продовжує відкрито, безперервно володіти ним протягом понад десять років, отже він набував право власності на це майно.

Відповідно до ч.1, 2 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації та здійснюються відповідним органом, яким згідно п.1.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом міністерства юстиції Укра їни від 07.02.2002 року № 7/5 є підприємством БТІ.

Отже рішення суду є підставою для державної реєстрації права власності позивача на вказане нежитлове приміщення в КП «ОМБТІ та РОН».

Керуючись ч.1, 2 ст. 182, ч. 1 ст. 344, 392 ЦК України, ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на нежитлове приміщення розміром 14,65 м х 9,2 м, загальною площею 134,78 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 0,0606 га за адресою: АДРЕСА_1

Рішення суду є підставою для державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлове приміщення розміром 14,65 м х 9,2 м, загальною площею 134,78 кв.м., яке розташоване на земельній ділянці № НОМЕР_1 площею 0,0606 га за адресою: АДРЕСА_1 в КП «ОМБТІ та РОН».

Рішення суду може бути переглянуте за заявою представника відповідача, якій не приймав участі при розгляді справи, поданої протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено, про що протягом десяти днів з дня проголошення подається апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу потягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя

17.12.2012