Court ruling № 28080533, 16.08.2012, Dnipropetrovsk Administrative Court of Appeal

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" серпня 2012 р. справа № 2а-1237/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Мартиненка О.В.

суддів: Сафронової С.В. Шлай А.В.

за участю секретаря судового засідання: Хімушкіної О.Ю.

за участю

позивача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2011 року у справі 2а-1237/2011 за позовом ОСОБА_1 до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання рішення та розпорядження незаконними, -

в с т а н о в и в:

17.06.2011р. ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірним і скасувати рішення комісії з питань захисту прав дитини Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області №27 від 16.03.2011 року та розпорядження Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області №228-р від 22.03.2011 року про призначення ОСОБА_2 опікуном над малолітніми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та визначення місця їхнього проживання по АДРЕСА_1; зобов'язати комісію з питань захисту прав дитини Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області розглянути питання щодо призначення її опікуном над малолітніми ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 з визначенням місця проживання підопічних за місцем її проживання. В обґрунтування своїх вимог посилалася на те, що сина ОСОБА_2 -ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав, а тому, на думку позивача, в такій сім'ї не повинні проживати та виховуватися діти. Позивач зазначає, що її сім'я відноситься до сімей, особи якої мають постійний заробіток, малолітнім дітям буде набагато комфортніше проживати саме з нею, а не з ОСОБА_2, а тому саме її необхідно призначити опікуном над малолітніми дітьми.

Постановою Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2011 року у справі 2а-1237/2011 у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що під час прийняття рішення відповідачем враховувалися вимоги Сімейного кодексу України, які регламентують питання опіки та піклування над дітьми.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1, позивач, звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов. Апеляційна скарга обґрунтована, фактично, доводами позовної заяви. Зокрема, заявник апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідно акту обстеження житлово-побутових умов складеного підлеглими працівниками відповідача від 23.12.2010 року та Акту соціального інспектування від 02.03.2011 року складеного працівниками СЗНЗ за №3 за місцем проживання ОСОБА_1 створено належні умови для проживання, виховання і розвитку дітей.

У судовому засіданні позивач підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог. Зокрема, зазначила те, що згідно довідок про доходи, її сім'я має постійний заробіток, та саме у її сім'ї дітям буде комфортніше та вони отримають краще виховання, ніж у сім'ї третьої особи -ОСОБА_2

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що спір, який виник між сторонами, є справою адміністративної юрисдикції.

Проте з такими висновками суду першої інстанції неможливо погодитися з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових та службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій.

Відповідно до ч.2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

У даному випадку, спір фактично виник між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо участі в вихованні малолітніх дітей ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, призначення опіки над ними та визначення місця їхнього проживання. Питання опіки та піклування над дітьми регулюються Сімейним кодексом України, тобто між сторонами відсутній публічно-правовий спір.

Отже, приймаючи рішення по суті заявлених вимог у порядку КАС України, суд першої інстанції не прийняв до уваги те, що даний спір не є публічно-правовим, а стосується захисту прав позивача, які регулюються Сімейним кодексом України.

З урахуванням вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що даний спір не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції і повинен вирішуватись місцевим судом загальної юрисдикції у порядку цивільного провадження.

Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову суду першої інстанції -скасувати та провадження у справі закрити..

Керуючись ст.195, ст.196, ст.198, ст.203, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Долинського районного суду Кіровоградської області від 06 жовтня 2011 року у справі 2а-1237/2011 -скасувати.

Провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Долинської районної державної адміністрації Кіровоградської області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання рішення та розпорядження незаконними -закрити..

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

(Ухвалу у повному обсязі складено 16.08.2012р.)

Головуючий: О.В. Мартиненко

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: А.В. Шлай