№ 28075496, 11.12.2012, Vinnytsia District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

11 грудня 2012 р. Справа № 2а/0270/5275/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Жернакова Михайла Володимировича,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука Віктора Володимировича

представника позивача: Мельника В. Ф.,

представника відповідача: Медяного В. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: міського комунального підприємства "Міська лазня"

до: Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ

про: визнання неправомірними та скасування рішень

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось міське комунальне підприємство "Міська лазня" (надалі - МКП "Міська лазня", позивач) до Ленінського відділу Державної виконавчої служби Вінницького міського районного управління юстиції (надалі - Ленінський ДВС Вінницького МУЮ, відповідач) про визнання неправомірними та скасування рішень.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідач неправомірно виніс постанови від 01.11.2011 року про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій та про відкриття виконавчого провадження з виконання постанови про стягнення виконавчого збору, тому вони підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги. При цьому на задоволенні позовних вимог про визнання рішень протиправними не наполягав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у частині скасування постанов. У визнанні оскаржуваних постанов неправомірними просив суд відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд установив наступні фактичні обставини.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 07.07.2012 року у справі № 2а/0270/2872/12 задоволено адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (надалі - УПФУ в м. Вінниці) та стягнуто з МКП "Міська лизня" на користь УПФУ в м. Вінниці заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 19764 грн. 69 коп.

10.07.2012 року КМП "Міська лазня" звернулося до УПФУ в м. Вінниці з заявою про реструктуризацію заборгованості. На підстав даної заяви між МКП "Міська лазня" та УПФУ в м. Вінниці заключено Договір № 1 від 27.08.2012 року "Про розстрочення сум заборгованості зі сплати страхових внесків (а. с. 11-12). Відповідно до умов даного договору платник сплачує суму заборгованості не пізніше 20 числа кожного місяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем, з якого укладений цей договір.

На виконання постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 07.07.2012 року у справі № 2а/0270/2872/12 відповідно до заяви про примусове виконання 03.09.2012 року головний державний виконавець Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ виніс постанову про відкриття виконавчого провадження. Відповідно до пункту 2 вказаної постанови боржнику визначено виконати добровільно вимоги виконавчого документа у строк до 10.09.2012 року. Крім того, за заявою стягувача про накладення арешт на майно боржника 03.09.2012 року винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Як зазначив представник позивача, постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2а/0270/2872/12 від 03.09.2012 року МКП "Міська лазня" отримало 11.09.2012 року. Даний факт також підтверджується книгою вхідної кореспонденції МКП "Міська лазня" (а. с. 26). Відповіді на вказане звернення до позивача не надходило.

17.09.2012 року МКП "Міська лазня" виконала умови договору № 1 від 27.08.2012 року. На підставі зазначеного 27.09.2012 року УПФУ в м. Вінниці відповідно до повідомлення про списання штрафів та пені списало позивачу суму штрафу в розмірі 13643,73 грн. та суму пені в розмірі 5697,06 грн.

Як убачається з книги вхідної кореспонденції МКП "Міська лазня" (а. с. 28), 09.11.2012 року до МКП "Міська лазня" надійшли постанови з Ленінського відділу ДВС Вінницького МУЮ , а саме:

- постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.10.2012 року для виконання та до відома, винесена при виконанні виконавчого листа № 2а/0270/2872/12 від 16.08.2012, що видав Вінницький окружний адміністративний суд.

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2012 про примусове виконання постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій № 34089170 від 26.10.2012, яку видав Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ (а. с. 22).

- постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2012 про примусове виконання постанови про стягнення виконавчого збору № 34089170 від 26.10.2012, яку видав Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ (а. с. 24).

З постановами відповідача від 01.11.2012 року позивач не погоджується, в зв'язку з чим заявлено даний позов.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

За правилами ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою ст. 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

З аналізу зазначених норм слідує, що за своєю правовою природою виконавчий збір є грошовою сумою, яка стягується з боржника у разі невиконання ним рішення у строк, встановлений для добровільного виконання, що зумовлює необхідність здійснення державним виконавцем заходів примусового виконання. При цьому необхідною передумовою для стягнення виконавчого збору є обізнаність боржника про наявне відкрите виконавче провадження, отримання ним постанови про відкриття виконавчого провадження та несплата ним суми боргу у вказаний вище строк.

Оскільки постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.09.2012 року надійшла на адресу МКМ "Міська лазня" 11.09.2009 року, позивач був позбавлений можливості добровільно виконати вимоги виконавчого документа в строк до 10.09.2012 року. Щодо повідомлення позивача про невчасне отримання ним копії постанови про відкриття виконавчого провадження, представник відповідача пояснив наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України "По виконавче провадження" за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. При цьому необхідною ознакою для відкладення виконавчих дій є наявність доказів невчасного отримання копії постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак таких доказів до заяви позивач не надав. В даному випадку за відсутності достатніх доказів відповідач на підставі ст. 35 Закону України "По виконавче провадження" не міг відкласти виконавчі дії на строк до десяти робочих днів. Відтак, постанова про стягнення з позивача виконавчого збору не є формально незаконною, однак, за відсутні фактичних підстав для її прийняття підлягає скасуванню.

Щодо постанови про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2012 про примусове виконання постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій № 34089170 від 26.10.2012, яку видав Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ, суд установив наступне.

Статтею 41 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені витрати виконавчого провадження, а саме: витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Відповідно до частин 2-4 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з: 1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Відповідно до п. 4.15.2. Інструкції про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, яким вони підтверджуються, з доданням копій таких документів.

Відповідач не надав суду доказів складення зазначеного акту та жодних інших доказів про понесені витрати на проведення виконавчих дій.

Відповідно до частини 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Тобто, оскільки позивач був позбавлений можливості добровільно виконати вимоги виконавчого документа в строк до 10.09.2012 року, постанова про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2012 про примусове виконання постанови про стягнення витрат на проведення виконавчих дій № 34089170 від 26.10.2012, яку видав Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ, винесена безпідставно та підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов міського комунального підприємства "Міська лазня" задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Ленінського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2012 року по стягненню витрат на проведення виконавчих дій № 34089170 від 26.10.2012 року, що видав Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ та постанову про відкриття виконавчого провадження від 01.11.2012 року по стягненню виконавчого збору № 34089170 від 26.10.2012 року, що видав Ленінський відділ ДВС Вінницького МУЮ.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь міського комунального підприємства "Міська лазня" сплачений судовий збір у розмірі 16,77 грн. (шістнадцять гривень сімдесят сім гривень).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Жернаков Михайло Володимирович