Decision № 2805626, 24.12.2008, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.08 Справа № 20/523/08-10/709/08

Суддя Алейникова Т.Г.

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Ленінського району, м. Запоріжжя

До відповідача : Товариство з обмеженою відповідальністю „Вепес, ЛТД” , м. Запоріжжя

Про стягнення 9 370 грн. 71 коп.

Суддя Алейникова Т.Г.

Представники:

Від позивача: Вознюк А.Л. дов. від 11.09.2008р.

Від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні оголошено резолютивну частину рішення.

Заявлено позов про стягнення з відповідача 9 370 грн. 71 коп. основного боргу за поставлену теплову енергію на підставі договору № 438 від 01.10.2002р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Відповідач заявлені вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник відповідача в судове засідання за викликом не з’явився. Про час та місце судового засідання відповідача повідомлено належним чином. Згідно ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Концерн “Міські теплові мережі” м. Запоріжжя уклав з відповідачем договір № 438 від 01.10.2002 року на постачання теплової енергії в гарячій воді.

Згідно умов вказаного договору, Концерн взяв зобов’язання постачати теплову енергію відповідачу в необхідних обсягах, а відповідач взяв обов’язок сплачувати за теплову енергію по встановленим тарифам в терміни, що передбачені у договорі.

Концерн починаючи з березня 2007 року по березень 2008р., подавав теплову енергію відповідачу, яку відповідач оплачував не повністю.

Позивач на виконання умов договору виставив відповідачу акти здачі-прийняття наданих послуг та рахунки на їх оплату за період часу з березня 2007р. по березень 2008р., але відповідачем вони підписані не були.

Згідно зі ст. 35 ГПК України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування. Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони... Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи...

Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.09.2008р. у справі № 28/314/08 було вирішено спонукати відповідача до підписання актів виконаних робіт за період часу з березня 2007р. по березень 2008р. на суму 9370, 71 грн., що підтверджується відповідними актами та рахунками.

Відповідач, згідно з п.6.6. Договору, зобов’язаний до 20 числа поточного місяця перерахувати на розрахунковий рахунок позивача суму заборгованості за фактично спожиту теплову енергію і передоплату.

Акти надання послуг так і не були підписані відповідачем. Відповідач умови договору не виконав, за постачання теплової енергії в гарячій воді не сплатив.

Таким чином, станом на день розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість за березень 2007р., квітень 2007р., травень 2007р., червень 2007р., липень 2007р., серпень 2007р., вересень 2007р, жовтень 2007р., листопад 2007р., грудень 2007р., січень 2008р., лютий 2008р., березень 2008р., у сумі 9 370 грн. 71 коп., що підтверджено рахунками та актами виконанних робіт, наданими позивачем.

Згідно ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та в строк, що встановлений законом, договором.

На підставі вищевикладеного позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 9 370 грн. 71 коп. основного богу за поставлену теплову енергію на підставі договору № 438 від 01.10.2002р. про постачання теплової енергії в гарячій воді.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати боргу позивачу, суд вважає, що вимоги позивача засновані на законі, Договорі № 438 від 01.10.2002р., підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у сумі 9 370 грн. 71 коп. основного боргу.

Державне мито і витрати на ІТЗ судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84 ГПК України, суд

Вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Вепес, ЛТД” 69035, м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 176, р/р 26000032001 у Комерц. АвтоЗАЗбанк, МФО 313407, ЄДРПОУ 13606810 на користь Концерну “Міські теплові мережі”, 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 32121458, 9 370,71 грн. основного боргу, 102 грн. витрат по держмиту, 118 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ.

Суддя Алейникова Т.Г.

Рішення підписане 30.12.08