Decision № 2805570, 10.12.2008, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.12.08 Справа № 18/248/08

Суддя Носівець В.В.

за позовом концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, фактична адреса: 69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 7)

до Житлово-будівельного кооперативу “Титан-10” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 28/29)

про стягнення 21409,52 грн.,

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Ковальська Я.М., довіреність від 10.09.08 № 5134/27

від відповідача: Юматова С.І., розпорядження від 10.08.07 № 2413

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 30.10.2008 року звернувся позивач - концерн “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району з позовною заявою до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу “Титан-10” про стягнення 21 409,52 грн. на підставі Договору № 92 на відпуск теплової енергії у гарячій воді від 07.08.2002 р. та ст.ст. 526, 527, ч. 1 ст. 626, ст. 629, ч. 1 ст. 903 ЦК України, а також ст. 19 Закону України “Про теплопостачання”.

Ухвалою суду від 03.11.2008 року порушено провадження у справі № 18/248/08, судове засідання призначено на 10.12.2008 року.

Представник позивача, у судовому засіданні 10.12.2008 р. надав клопотання про уточнення позовних вимог. Судом розглядаються уточнені позовні вимоги. Представник відповідача надав відзив, де просить розстрочити виконання рішення суду на два роки. Представник позивача заперечив щодо надання розстрочки виконання рішення суду на два роки, не заперечує проти надання такої розстрочки на один місяць. У судовому засіданні 10.12.2008 р., за згодою представників сторін, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Справа розглянута без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2002 року між концерном “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Хортицького району (надалі –позивач) та Житлово-будівельним кооперативом “Титан-10” (надалі –відповідач) був укладений договір № 92 на відпуск теплової енергії у гарячій воді (далі –договір).

Позивач зобов’язався відпускати відповідачу теплову енергію у гарячій воді згідно з встановленим планом теплопостачання .... (п.1.2. договору).

Згідно умов договору він набуває чинності після підписання його сторонами. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, окрім досягнення взаємної згоди сторін про його розірвання (п.п. 7.1., 7.2. договору).

Судом встановлено, що договір, на час розгляду справи в суді пролонгований і є діючим.

Відповідно до п. 3.2. умов договору, відповідач зобов’язався здійснювати оплату платіжних документів, пред’явлених позивачем в триденний строк після дати, вказаної у платіжних документах.

Згідно до п. 5.1. договору, розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться виключно в грошовій формі національній грошовій валюті (гривні) відповідно до встановлених тарифів.

Позивач, на виконання умов договору, у жовтні 2005 р. - серпні 2008 р. відпустив відповідачу теплову енергію у гарячій воді на загальну суму 148127,29 грн. та виставив відповідні рахунки на оплату відпущеної теплової енергії.

Відповідач лише частково оплатив вартість наданих позивачем послуг, за період часу з жовтня 2005 р. по серпень 2008 р., всього у розмірі 126717,77 грн.

Заборгованість відповідача перед позивачем за період з жовтня 2005 року по серпень 2008 року, на час розгляду справи в суді, складає 10959,52 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 10.12.2008 р.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу обґрунтована, але підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Судом встановлено, що після звернення позивача до суду, відповідач сплатив 10450,00 грн. боргу, що підтверджується платіжними дорученнями № 143 від 07.11.2008 р. на суму 6 300,00 грн., № 147 від 20.11.2008 р. на суму 3 000,00 грн. та № 162 від 24.11.2008 р. на суму 1 150,00 грн.

Згідно з п. 11 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Вивчивши матеріали справи, надані документальні докази, суд дійшов висновку, що провадження у справі, в частині стягнення 10 450,00 грн. боргу, підлягає припиненню, на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

В частині стягнення з відповідача 10 959,52 грн. основного боргу, вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково…

Згідно зі ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення суду на два роки, суд вважає за можливе задовольнити його частково, розстрочити виконання рішення суду строком на чотири місяці, виходячи з наступного:

Пункт 6 статті 83 ГПК України надає суду право розстрочити виконання рішення суду.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути певні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений, господарським судом, спосіб.

Відповідно до Роз'яснення Президії ВАСУ від 12.09.96р. № 02-5/333, господарський суд, вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення суду, повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Відповідач просить надати розстрочку виконання рішення суду строком на два роки сплачуючи при цьому, щомісячно 456 грн. 65 коп., мотивуючи це тим, що житлово-будівельний кооператив “Титан-10” не веде виробничої діяльності та власники квартир несвоєчасно сплачують за комунальні послуги, таким чином у відповідача є заборгованість, яка може бути сплачена тільки поступово. Позивач у судовому засіданні заперечив проти надання відповідачу розстрочки виконання рішення суду на два роки.

Враховуючи обставини справи, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, суд визнав за можливе розстрочити виконання рішення суду на чотири місяці рівними частками, а саме: до 01.01.2009 року –2739,88 грн., до 01.02.2009 року –2739,88 грн., до 01.03.2009 року –2739,88 грн. та до 01.04.2009 р. –2739,88 грн.

Судові витрати, покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 78, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу “Титан-10” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 28/29, р/р 26007329498, м. Запоріжжя Орджонікідзевський відділ № 7717 ОБУ, МФО 373061, код ЄДРПОУ 20512512) на користь концерну “Міські теплові мережі: (969091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849 код ЄДПРОУ 32121458) 10 959 (десять тисяч дев’ятсот п’ятдесят дев’ять) грн. 52 коп. основного боргу, розстрочивши виконання рішення суду на чотири місяці рівними частинами, а саме: до 01.01.2009 року –2 739,88 грн., до 01.02.2009 року –2 739,88 грн., до 01.03.2009 року –2739,88 грн. та до 01.04.2009 р. –2739,88 грн. Видати наказ.

3. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу “Титан-10” (69097, м. Запоріжжя, вул. Задніпровська, 28/29, р/р 26007329498, м. Запоріжжя Орджонікідзевський відділ № 7717 ОБУ, МФО 373061, код ЄДРПОУ 20512512) на користь концерну “Міські теплові мережі: (969091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849 код ЄДПРОУ 32121458) 214 (двісті чотирнадцять) грн. 10 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4. Провадження у справі, в частині стягнення 10 450,00 грн. основного боргу, припинити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 23.12.2008 р.