Court ruling № 28049781, 11.12.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/52737/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Головуючого судді:Вербицької О.В.Суддів: Маринчак Н.Є. Муравйова О.В.,за участю: секретаря - Малюги Ю.В.

представника позивача -Гаврилюка А.В.

представника відповідача -Уголькова Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р.

у справі № 2а-1548/11/1070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»

до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд»(далі -позивач, ТОВ «Фоззі-Фуд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області (далі -відповідач, ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою задоволено позовні вимоги. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області № 0017201502/0 від 28.07.2010 р., яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах у сумі 1 689 935, 39 грн. та штрафні санкції у розмірі 84 496,77 грн.

У касаційній скарзі ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р. та залишити в силі постанову Київського окружного адміністративного суду від 11.04.2011 р.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області провела позапланову виїзну документальну перевірку податкової декларації позивача з податку на додану вартість за лютий 2010 року, за результатами якої складено акт від 13.05.2010 р. № 240/23-3/32294926.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7, пункту 7.3 статті 7, підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 та підпункту 7.4.5 пункту 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий 2010 року у сумі 1 689 935,39 грн. та завищенні показників рядків 23; 23.1; 24; 26 декларації за березень 2010 року на суму 1 689 935,39 грн.

В липні 2010 року посадовими особами ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації ТОВ «Фоззі-Фуд»з податку на додану вартість.

Актом перевірки №4 05/1502/32294926 від 08.07.2010 р. виявлено, що в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2010 року від 13.05.2010 р. завищено суму податкового кредиту з ПДВ на 1 689 935,39 грн., чим завищено рядки 23;23.1;24;26 декларації за березень 2010 року на 1 689 935,39 грн.

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийняла податкове повідомлення-рішення № 0017201502/0 від 28.07.2010 р, яким позивачу визначела податкове зобов'язання за платежем з податку на додану вартість по вітчизняних (роботах, послугах) у сумі 1 689 935,39 грн. та штрафні санкції у сумі 84 496,77 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованим такий висновок податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі -Закон) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до пп. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.2.6. п 7.2 ст.7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до пп. 7.4.5 п.7.4. ст.7 Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6. цього пункту).

Як встановлено судом апеляційної інстанції, TOB «Фоззі-Фуд»нарахував податковий кредит за податковими накладними за період з травня 2007 р. по грудень 2009 р, які отримав із запізненням в лютому 2010 року, на підставі п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з матеріалів справи, в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.02.2010 року по 28.02.2010 року зазначена дата їх отримання.

Отже, позивач правомірно включив до податкового кредиту суми ПДВ, що зазначені в податкових накладних, в декларації за лютий 2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивач правомірно здійснив формування податкового кредиту на підставі отриманих податкових накладних.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняте податковим органом спірне податкове повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214-215, 220, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 30.11.2011 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов