Court ruling № 28049685, 12.11.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2012 року м. Київ К-24582/10-С

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Сніжному Донецької області

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010

у справі №2-а-23215/08

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сортувально-збагачувальна фабрика «Міусинська»

до Державної податкової інспекції у м.Сніжному Донецької області

про скасування податкових повідомлень-рішень , -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010, позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сніжному Донецької області №0000102342/0 від 03.03.2008 на суму 49551,0 грн., №0000122342/0 від 03.03.2008 на суму 864,0 грн., №000102342/2 від 27.05.2008 на суму 49551,0 грн., №0000122342/2 від 27.05.2008 на суму 864,0 грн.,

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові повністю, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2004 по 31.12.2006, за результатами якої складений акт № 110/23 32457888 від 22.02.2008.

За висновками акта перевірки позивачем порушено підпункт 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок включення до податкового кредиту податку на додану вартість на загальну суму 33610,0 грн. на підставі податкових накладних, видних ПМП «Восток - Сервіс», установчі документи якого та свідоцтва платника податку на додану вартість у судовому порядку визнані недійсними.

На підставі акта перевірки прийнято податкові повідомлення-рішення №0000102342/0 від 03.03.2008 на суму 49551 грн., №0000122342/0 від 03.03.2008 на суму 864 грн., №0000102342/2 від 27.05.2008 на суму 49551 грн., №0000102342/2 від 27.05.2008 на суму 864 грн.

Перегляд судом касаційної інстанції рішень судів першої та апеляційної інстанції, відповідно до ст.220 КАС України, здійснюється в межах доводів касаційної скарги.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 вказаного пункту забороняється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) -чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку і складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно пункту 9.6 статті 9 Закону свідоцтво про реєстрацію особи як платника податку діє до дати його анулювання, яке відбувається у передбачених випадках.

Абзацом третім підпункту 25.2 пункту 25 Положення про реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1 березня 2000 року № 79 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 3 квітня 2000 року за № 208/4429 (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), визначено, що виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва відбувається також у випадку прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду (господарського суду), чи скасування державної реєстрації органом державної реєстрації, про що є повідомлення органу державної реєстрації.

Аналіз вказаних норм права дає підстави дійти висновку, що, за умови фактичного здійснення господарської операції, наявність у особи права складати податкові накладні пов'язане з фактом її реєстрації як платника податку на додану вартість. При цьому Законом України «Про податок на додану вартість»не передбачена можливість анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з моменту його видачі.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, рішення Краснолуцького міського суду Луганської області від 06.12.2005 про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ПМП «Восток - Сервіс», яким обґрунтовуються доводи відповідача про наявність підстав для визначення позивачу податкових зобов'язань, прийняті після завершення господарських операцій з поставки товарно-матеріальних цінностей позивачу.

Вказані обставини свідчать про те, що на час здійснення спірних господарських операцій та видачі податкових накладних ПМП «Восток-Сервіс»було зареєстроване як платник податку на додану вартість.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулюються нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців».

Так, статтею 18 вказаного Закону (в редакції, що існувала на час вирішення спору) визначено: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Виходячи з викладеного правильними є висновки судів попередніх інстанцій про помилковість доводів податкового органу, що позивач не підтвердив своє право на податковий кредит з огляду на визнання судом недійсними установчих документів його контрагента, яким видані податкові накладні за цими господарськими операціями, оскільки ухвалене судом рішення та пов'язане з ним подальше анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість, самі по собі не призвели до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавили правового значення податкові накладні, видані у відповідності до вимог підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»за такими господарськими операціями.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про протиправність оскаржуваного рішення податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Сніжному Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.06.2010 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук