№ 28044302, 10.12.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/4619/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року м.Одеса

У залі судових засідань № 25

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

при секретарі судового засідання - Кочмар М.І.

за участю сторін:

представника позивача - Нестерова О.К. (по довіреності)

представника відповідача від

ДПІ у Приморському р-ні м. Одеси

Одеської області ДПС - Грунь С.О. (по довіреності)

Представника відповідача від

ДПС в Одеській області - Гаркалик С.Є. (по довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Унікон»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Одеській області про визнання неправомірними дії щодо проведення перевірки та складання акту перевірки, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулось Приватне підприємство «Унікон»з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Одеській області про визнання неправомірними дії Державної податкової служби в Одеській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Унікон»та складання акту перевірки №16/22-80/30692311 від 10.07.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Унікон»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «СП ЕТО»та ТОВ «ВПТК Аверс»за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року», визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001542200 від 23.07.2012 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001532200 від 23.07.2012 року.

Представник позивача адміністративний позов підтримав, на заявлених вимогах наполягав з підстав, викладених в позовній заяві та поясненнях до позову (аркуші справи 135-137), оскільки на запит податкового органу позивачем надано всі первинні документи, якими підтверджується здійснення господарських операцій з ТОВ «СП ЕТО»та ТОВ «ВПТК Аверс», їх реальність, а тому підстав для проведення перевірки у відповідача не було, висновки податкового органу в акті перевірки не відповідають дійсності, а податкові повідомлення -рішення підлягають скасуванню.

Представник Державної податкової служби в Одеській області позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити, оскільки перевірку проведено у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Представник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволені відмовити з підстав, викладених в письмових запереченнях на позов (аркуші справи 121-124), оскільки валові витрати та податковий кредит сформовані на підставі первинних документів, які не підписувались посадовими особами ТОВ «СП ЕТО»та ТОВ «ВПТК АВЕРС», а тому податкові повідомлення-рішення винесено правомірно.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, докази, якими вони підтверджуються, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приватне підприємство «Унікон»зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Одеської міської ради 16.12.1999 року, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №261708 (аркуш справи 11).

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є неспеціалізована оптова торгівля харчовими продуктами, напоями та тютюновими виробами, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, виробництво прянощів та приправ, виробництво готових текстильних виробів, крім одягу, виробництво матраців, що підтверджується Довідкою №3503 з ЄДРПОУ (аркуш справи 30).

ПП «Унікон»є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом №22823232 про реєстрацію платника податку на додану вартість (аркуш справи 32).

Державною податковою службою в Одеській області у період з 18.06.2012 року по 10.07.2012 року проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ПП «Унікон»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «СП ЕТО»та ТОВ «ВПТК Аверс» за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, за результатами якої складно акт перевірки №16/22-80/30692311 від 10.07.2012 року (аркуші справи 33-42).

Зазначеною перевіркою встановлено порушення ПП «Унікон»п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у 4 кварталі 2010 року на загальну суму 42425 грн., п. п. 7.2.3 п.7.2, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого позивачем завищено податковий кредит, що призвело до заниження чистої суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 100033,4 грн., а саме за листопад 2010 року в сумі 67402,66 грн., грудень 2010 року -25096,24 грн., січень 2011 року -7534,46 грн.

На підставі виявлених порушень Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0001542200 від 23.07.2012 року, яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем у розмірі 42425 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 10606 грн., податкове повідомлення-рішення №0001532200 від 23.07.2012 року, яким збільшено позивачу грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 100033 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 23126 грн. (аркуші справи 44, 45).

Позивач в своєму позові посилається на порушення Державною податковою службою в Одеській області порядку проведення перевірки, оскільки позивачем на вимогу податкового органу надано первинні документи та пояснення щодо взаємовідносин з контрагентами, у відповідача були відсутні підстави для проведення перевірки, в листі про витребування документів відсутні посилання на обставини для проведення перевірки.

Суд не погоджується з такими твердженнями позивача виходячи з наступного.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Згідно із п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України обставиною для проведення документальної позапланової перевірки є наслідки перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації щодо виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. п. 79.1, 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення

документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

В матеріалах справи міститься повідомлення №7 від 15.06.2012 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та наказ про її проведення №773 від 12.06.2012 року (аркуші справи 113, 114), які були отримані позивачем 18.06.2012 року, що вбачається з розписки на повідомленні.

Крім того, відповідачем надано листи ДПС України з інформацією, що свідчить про можливі порушення податкового законодавства при формуванні податкового кредиту позивача по взаємовідносинах з ТОВ «СП ЕТО»та ТОВ «ВПТК Аверс»(аркуші справи 108-112).

Як вбачається з матеріалів справи податковим органом надіслано на адресу позивача запит від 18.04.2012 року з вимогою надати письмові пояснення та підтверджуючі документи щодо взаємовідносин ПП «Унікон»із контрагентами -ТОВ «СП ЕТО»та ТОВ «ВПТК Аверс»(аркуш справи 46).

Листом від 24.05.2012 року позивачем надано 25.05.2012 року запитувану інформацію з документами стосовно фінансово-господарської діяльності ПП «Унікон»із ТОВ «СП ЕТО»та ТОВ «ВПТК Аверс»(аркуші справи 47-48).

Таким чином, перевірка позивача проведена на підставі п. п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку із отриманою інформацією про можливі порушення позивачем податкового законодавства, податковим органом направлено запит від 18.04.2012 року на отримання пояснень та первинних документів, на який було надано відповідь 25.05.2012 року, позивачу вручена належним чином наказ на проведення перевірки та направлення, а тому суд приходить до висновку, що перевірка проведена з дотриманням вимог Податкового кодексу України.

Щодо виявлених під час перевірки порушень позивачем вимог п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. п. 7.2.3 п.7.2, п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України слід звернути увагу на наступне.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та згідно із 14.1.181 п.14.1 ст.14, п.п.198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду, в тому числі, у зв'язку з придбанням, виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

При цьому, датою виникнення права платника податку на податковий кредит є перша з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закон України №168/97-ВР від 3 квітня 1997 року, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 3 квітня 1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та згідно із п. 201.1, 201.4, п. 201.6, п. 201.7, п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року платник податку зобов'язаний надати покупцю на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата та видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно із п. п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та відповідно до п.198.4 ст.198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Таким чином, право на віднесення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання в разі фактичного придбання товару, наявність первинних документів та використання в господарській діяльності придбаного товару чи послуг.

Відповідно до п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) та згідно із п.187.1 ст. 187 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Крім того, відповідно до п.п., 1.31, 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та згідно із п. п. 14.1.36, п. п. 14.1.191, п. п. 14.1.202 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. Продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Згідно із п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) та змісту ст. ст. 138, 139 Податкового кодексу України валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

При цьому, відповідно до ст. 1, ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16 липня 1999 року господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З наданих позивачем до суду первинних документів вбачається, що між ПП «Унікон»та ТОВ «ВПТК АВЕРС»26.10.2010 року укладено договір постачання №26/10_10, за яким ТОВ «ВПТК АВЕРС»зобов'язується передати у визначений строк товар у власність ПП «Унікон» для використання у своїй діяльності, а ПП «Унікон»- прийняти та оплатити товар (аркуші справи 49-51).

За цим договором, згідно із наданими видатковими накладними №972 від 01.11.2010 року, №979 від 18.11.2010 року, №980 від 22.11.2010 року позивач отримав від ТОВ «ВПТК АВЕРС»воду пом'якшену та оцет спиртовий (аркуші справи 52-54)

Під час здійснення поставки ТОВ «ВПТК АВЕРС»виписано позивачу податкові накладні №972 від 01.11.2010 року, №979 від 18.11.2010 року, №980 від 22.11.2010 року (аркуші справи 55-57).

Крім того, 01.11.2010 року між ПП «Унікон» та ТОВ «СП ЕТО»укладено договір підряду, за яким ПП «Унікон»доручає, а ТОВ «СП ЕТО»забезпечує відповідно до проектної документації та умов Договору виконання капітального ремонту виробничих приміщень позивача за адресою: м. Одеса, вул. Хімічна, 5а (аркуші справи 58-61).

На підтвердження виконання цього договору позивачем надано податкові накладні №357 від 30.11.2010 року, №542 від 31.12.2010 року, №42 від 31.01.2011 року (аркуші справи 62, 63, 64) та акти приймання виконаних будівельних робіт за листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року (аркуші справи 65-87).

Як вбачається з матеріалів справи оплата за зазначеними договорами здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування позивачем коштів на рахунки його контрагентів (аркуші справи 88-95).

На підставі отриманих від ТОВ «ВПТК АВЕРС» та ТОВ «СП ЕТО»податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит за листопад-грудень 2010 року, січень 2011 року.

Разом з цим, суд звертає увагу на той факт, що договором постачання №26/10_10, укладеним між ПП «Унікон»та ТОВ «ВПТК АВЕРС»передбачено необхідність надання сертифікатів якості товару, складання рахунків, заявок на отримання товару, специфікацій до договору, в яких встановлюється строк поставки, кількість, ціна товару, проте таких документів під час судового розгляду позивачем не було надано.

Також суду не надано документів, які підтверджують перевезення товару, його подальше використання в господарській діяльності, зберігання, тощо.

Щодо укладеного між ПП «Унікон»та ТОВ «СП ЕТО»договору підряду слід зазначити, що позивачем також не надано проектної документації, перелік матеріалів, які є невід'ємною частиною договору, не надано відомостей ресурсів, договірних цін, тощо.

Також, суд враховує разом з іншими обставинами справи наявні в матеріалах справи протоколи допиту осіб, які за документами є керівниками ТОВ «ВПТК АВЕРС»та ТОВ «СП ЕТО».

Так, 16.11.2010 року старшим оперуповноваженим ВВС ГУПМ ДПА України допитано в якості свідка ОСОБА_4, яка пояснила, що у серпні 2010 року погодилась за винагороду відкрити на своє ім'я фірму, а саме ТОВ «СП ЕТО». Як пояснила громадянка ОСОБА_4 фінансово-господарську діяльність ТОВ «СП ЕТО»не здійснювала, ніяких робіт, послуг та товарів не постачала та не отримувала, нікого на це не уповноважувала, банківські рахунки для підприємства не відкривала, бухгалтерські документи та податкову звітність не складала та не підписувала, якою діяльністю займалось ТОВ «СП ЕТО»та з якими контрагентами мало взаємовідносини зазначене підприємства їй не відомо, печатку підприємства не отримувала, наміру займатись фінансово-господарською діяльністю при реєстрації на її ім'я не мала, статутний фонд підприємства не формувала (аркуші справи 11-112).

Крім того, з пояснень Рева С.О., наданих 21.01.2011 року старшому оперуповноваженому ВВС ГУПМ ДПА України, ТОВ «ВПТК АВЕРС»зареєстроване на його ім'я за винагороду, ніякого відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства він не мав, свідоцтво платника податку на додану вартість не отримував, фінансово-бухгалтерські документи, документи податкової звітності, що стосуються ТОВ «ВПТК АВЕРС»не підписував, місцезнаходження реєстраційних документів та печатки йому не відоме (аркуш справи 110).

Також слід зазначити, що згідно із наданим витягом з бази автоматичного співставлення податкового кредиту позивача та податкових зобов'язань його контрагентів (аркуші справи 148-149) ТОВ «ВПТК АВЕРС»не декларувало податкові зобов'язання по господарським операціям з позивачем.

Враховуючи викладене, оскільки позивачем не надано всіх документів, які б підтверджували здійснення господарських операцій з контрагентами, відповідачем надано докази, які свідчать про ознаки фіктивності контрагентів позивача, відсутність підписів керівників цих підприємств на первинних документах, суд вважає, що відповідачем зроблено вірний висновок щодо відсутності у позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту на підставі первинних документів виписаних по господарським операціям між позивачем та його контрагентами ТОВ «ВПТК АВЕРС», ТОВ «СП ЕТО».

Щодо твердження позивача про неправомірне застосування штрафних санкцій за порушення, які відбулись в січні 2011 року, слід зазначити, що згідно розрахунку наданому відповідачем (аркуш справи 147) штрафних санкцій за порушення які відбулись в 2011 році були застосовані в розмірі 1 гривні, що відповідає вимогам Перехідних положень Податкового кодексу України.

Згідно із ч. 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає не доведеним здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, перевірку позивача проведено правомірно, а тому позовні вимоги не обґрунтовані, не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів ст.94 КАС України.

керуючись ст.ст. 69-71, 94, 118, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Унікон»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, Державної податкової служби в Одеській області про визнання неправомірними дії Державної податкової служби в Одеській області щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «Унікон»та складання акту перевірки №16/22-80/30692311 від 10.07.2012 року «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП «Унікон»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «СП ЕТО»та ТОВ «ВПТК Аверс»за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року», визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби №0001542200 від 23.07.2012 року, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001532200 від 23.07.2012 року -відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили у порядку ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія надсилається до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови складено та підписано 10 грудня 2012 року.

Суддя Л.І. Свида

.