№ 28044266, 03.12.2012, Odesa District Administrative Court

Справа № 1570/3747/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2012 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

за участю секретаря Борцової С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС»(у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000162220 та № 0000172220 від 28.05.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС»(у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) (далі - ТОВ «ТВ-СЕРРУС») до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС), в якому позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000162220 від 28.05.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 38355,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000172220 від 28.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на 68886,00 грн.

У своєму позові позивач зазначив та представник позивача в судовому засіданні пояснив, що не згоден з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями з наступних підстав.

На підставі направлення № 001017/623 від 13.04.2012 р. та наказу № 470 від 13.04.2012 р., виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТВ-СЕРРУС»з питання підтвердження взаєморозрахунків з контрагентами за період березень 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 11.05.2012 р. № 1524/22-2/20950844. Вказаним актом встановлено порушення позивачем п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України та ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків.

Позивач не погоджується з висновками вищезгаданого акту перевірки та вважає посилання відповідача на п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України безпідставним оскільки ТОВ «ТВ-СЕРРУС»своєчасно отримало податкову накладну від свого контрагента ТОВ «Продукторія», але при складанні податкової звітності, а саме, додатку 5 до декларації з податку на додану вартість за березень 2011 р. ним була допущена помилка в реквізитах контрагента.

Згідно з положеннями п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинною на час подання уточнюючого розрахунку. У відповідності до положень ст. 102 Податкового кодексу України граничний строк давності складає 1095 днів з останнього дня граничного строку подання податкової декларації.

Отже, позивач зазначає, що діюче податкове законодавство надає можливість платнику податків самостійно виправляти виявлені в податковій звітності помилки протягом трьох років з останнього дня граничного строку подання податкової декларації.

З урахуванням вищевикладеного, позивач вважає неправомірними висновки відповідача, зазначені в акті перевірки від 11.05.2012 р. № 1524/22-2/20950844.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги та обґрунтування адміністративного позову у повному обсязі і просив задовольнити адміністративний позов повністю.

Відповідач надав до суду заперечення (а.с. 73-80), в яких зазначив, що на підставі направлення від 13.04.2012 р. № 001017/623, виданого ДПІ, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу зустрічних звірок управління податкового контролю ДПІ Сорокових О.В., згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ від 13.04.2012 р. № 470, проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «ТВ-СЕРРУС»з питання підтвердження взаєморозрахунків з контрагентами за період березень 2011 року.

В ході проведення перевірки встановлено, що позивач уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2011 р. із додатком 5 включив до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 107240,00 грн. із контрагентом постачальником ТОВ «Продукторія»на підставі податкової накладної від 30.03.2011 р. № 166, з дати виписки якої на момент надання зазначеного уточнюючого розрахунку минуло 380 календарних днів, заяви зі скаргою на постачальника ТОВ «Продукторія»до податкової декларації за звітний податковий період березень 2011 року позивачем не надавалось. Таким чином, відповідач робить висновок, що у розумінні п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «ТВ-СЕРРУС»завищено суму податкового кредиту за період березень 2011 року в сумі 107420,00 грн.

З урахуванням вищенаведеного, відповідач вважає доводи та вимоги позивача, викладені у позовній заяві, безпідставними та необґрунтованими.

У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись при цьому на доводи, викладені у наданих до суду запереченнях та поясненнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи адміністративного позову, наявні матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються вимоги, докази, якими вони підтверджуються, встановив наступні факти та обставини.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 276127 телерадіокомпанія «ТВ-СЕРРУС»(у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю) зареєстрована в реєстрі як юридична особа 30.05.2003 р. № 1 556 120 0000 010238 (а.с. 8).

Відповідно до п. 2.7 акту перевірки від 11.05.2012 р. № 1524/22-2/20950844 видами діяльності, яке мало право здійснювати ТОВ «ТВ-СЕРРУС»за період, що перевірявся є будівництво житлових і нежитлових будівель, збирання безпечних відходів.

На підставі направлення № 001017/623 від 13.04.2012 р. та наказу № 470 від 13.04.2012 р., виданих ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС відповідачем було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «ТВ-СЕРРУС»(код ЄДРПОУ -20950844) з питання підтвердження взаєморозрахунків з контрагентами за період березень 2011 р., за результатами якої складено акт перевірки від 11.05.2012 р. № 1524/22-2/20950844 (а.с. 9-24).

Згідно п.2 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 984 та зареєстрованого Мінюстом 12.01.2011р. за №34/18772 (далі Порядок № 984), для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом: податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби. Документальна перевірка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Пунктом 6 «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», передбачено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п.5.2 Порядку №984, у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті.

Актом перевірки встановлено порушення ТОВ «ТВ-СЕРРУС», зокрема, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем завищено суму податкового кредиту за період березень 2011 року в сумі 107240,00 грн.; ч. 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «ТВ-СЕРРУС»при придбанні та продажу товарів (послуг).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ у Приморькому районі м. Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162220 від 28.05.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 38355,00 грн. (а.с. 31) та податкове повідомлення-рішення № 0000172220 від 28.05.2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 68885,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на 1 грн., всього на 68886,00 грн. (а.с. 32).

Вирішуючи спір по суті суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України. Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.

У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ»з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Як вбачається з пояснень позивача, між ТОВ «ТВ-СЕРРУС»(замовник) та ТОВ «Продукторія»(виконавець) було укладено договір про надання послуг від 09.02.2011 р., відповідно до якого виконавець зобов'язується надати замовнику наступні послуги: здійснювати регулярне миття та дезінфекційну обробку належних замовнику контейнерів для збирання твердих побутових відходів (Екоград), розташованих на території м. Іллічівська у строк з 09.02.2011 р. по 30.03.2011 р., а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги (а.с. 34). Додатком № 1 до цього договору встановлювалася дислокація розташування контейнерів, обробку яких мало проводити ТОВ «Продукторія»(а.с. 35).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем до перевірки надано акт приймання-передачі наданих послуг від 30.03.2011 р. (а.с. 36) та податкову накладну від 30.03.2011 р. № 166 на загальну суму 643440 грн., у т.ч. ПДВ -107240 грн. (а.с.37).

Проте, як встановлено позаплановою виїзною перевіркою ТОВ «ТВ-СЕРРУС»останнє включило до складу податкового кредиту ПДВ в сумі 107240 грн. із контрагентом ТОВ «Продукторія»на підставі податкової накладної від 30.03.2011 р. № 166 з дати виписки якої на момент надання уточнюючого розрахунку минуло 380 календарних днів. Але, позивач наполягає на тому, що ним була допущена помилка при складанні звітності з податку на додану вартість за березень 2011 року, у зв'язку з чим у подальшому ним були подані уточнюючі розрахунки у травні 2011 р., червні 2011 р., листопаді 2011 р., квітні 2012 р.

Дослідивши матеріали справи суд не погоджується з доводами ТОВ «ТВ-СЕРРУС»з огляду на наступне.

Так, у матеріалах справи міститься договір № 1 від 31.03.2011 р., відповідно до якого первісний кредитор (ТОВ «Продукторія») відступає, а новий кредитор (ТОВ «Техномаш-Наско») набуває право вимоги, належне первісному кредиторові по договору про надання послуг від 09.02.2011 р., надалі іменується «Основний договір», укладеного між первісним кредитором та боржником (ТОВ «ТВ-СЕРРУС») (а.с. 104). За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника часткового виконання ним своїх зобов'язань за основним договором, включаючи, але не обмежуючись, оплату боргу за надані послуги, сплату штрафних санкцій, тощо. Розмір права вимоги, що відступається за цим договором, за згодою сторін становить 362000 грн. Зазначена сума сплачена позивачем, про що свідчить платіжне доручення банку (а.с. 108).

Також у матеріалах справи міститься договір № 2 від 29.08.2011 р. про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор (ТОВ «Продукторія») відступає, а новий кредитор (ПП «Сервітекс») набуває право вимоги, належне первісному кредиторові по договору про надання послуг від 09.02.2011 р., надалі іменується «Основний договір», укладеного між первісним кредитором та боржником (ТОВ «ТВ-СЕРРУС») (а.с.134). Розмір права вимоги, що відступається за цим договором, за згодою сторін становить 281440 грн. Зазначена сума сплачена позивачем, про що свідчать платіжні доручення банку (а.с. 106-107).

Так, Цивільним кодексом України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 513 зазначеного кодексу правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст. 514 кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 14.1.255 ст. 14 Податкового кодексу України відступлення права вимоги -операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.

Як вбачається з акту перевірки від 11.05.2012 р. № 1524/22-2/20950844 та уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, наданих позивачем, останнім у звітному податковому періоді червень 2011 р. було включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 107240 грн. по відносинам з контрагентом ПП «Сервітекс», проте правові відносини із зазначеною юридичною особою виникли у позивача лише у серпні 2011 року, що виключає можливість включення ним зазначеної суми ПДВ за червень 2011 року.

Крім того, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період травень 2011 р. позивачем було включено до податкового кредиту вищевказану суму ПДВ по відносинам з контрагентом ТОВ «Амела Л.Т.Д.», проте жодного первинного документу по відносинам із зазначеним товариством ТОВ «ТВ-СЕРРУС»не надано як при перевірці податковим органом, так і до суду. Також уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за період листопад 2011 р. позивачем було включено до податкового кредиту вищевказану суму ПДВ по відносинам з контрагентом ТОВ «Лисенко дизайн бюро», проте, як було зазначено вище, жодного первинного документу по відносинам із зазначеним товариством ТОВ «ТВ-СЕРРУС»не надано як при перевірці податковим органом, так і до суду.

Також позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження того, що при формуванні податкового кредиту в сумі 107240,00 грн. було допущено саме описку, а не зазначено іншого платника ПДВ.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Проте, всупереч вищевказаним законодавчим вимогам, позивачем не надано первинних документів, які підтверджували відносини з контрагентами ТОВ «ТВ-СЕРРУС», по яким останнє формувало податковий кредит та надавало уточнюючі розрахунки у період березень 2011 року - квітень 2012 року.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «ТВ-СЕРРУС»відсутні.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 2,4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Телерадіокомпанії «ТВ-СЕРРУС» (у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю) до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 28.05.2012 року №0000162220 та № 0000172220 - відмовити повністю.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 03 грудня 2012 року

Суддя П.П. Марин

.