Court ruling № 28026882, 17.12.2012, Commercial Court of Odesa Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення заяви

про порушення справи про банкрутство

"17" грудня 2012 р.

№ 5017/2012/2493

Суддя Найфлейш В.Д. розглянувши заяву від 13.12.2012р. за № 5884/2012 Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області (67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Миру, 88, код ЄДРПОУ 24532003)

про порушення справи про банкрутство Дочірнього підприємства „Ряснопільський ставок” (67661, Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера, 30, код ЄДРПОУ 33176873)

ВСТАНОВИВ:

13.12.2012 року Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про визнання банкрутом Дочірнього підприємства „Ряснопільський ставок” в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, у зв’язку з неспроможністю виконати грошове зобов’язання у сумі 195,79 грн., що підтверджується обґрунтованим розрахунком боргу по особовому рахунку за період з 01.05.2006р. по 01.08.2012р., рішенням № 367 від 07.04.2008р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, та відсутністю боржника за місцезнаходженням.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п’яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо в заяві не вказано відомості, перелічені в ст. 7 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та з інших підстав, передбачених ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у заяві не вказано обставин, на яких ґрунтуються вимоги, не додано доказів, що підтверджують викладені у заяві обставини.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка має назву „Особливості банкрутства відсутнього боржника”, передбачає вказані „інші випадки” та особливості порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону, зокрема, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

Так, Закон України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає порушення справи про банкрутство, як за загальною, так і за спрощеною процедурою банкрутства за наявності грошового зобов’язання боржника перед кредитором, однак ст.52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що порушення справи можливе незалежно від його розміру.

У відповідності зі ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошове зобов'язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання.

Таким чином, підставою для порушення справи про банкрутство за спрощеною процедурою, що регулюється ст.52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повинна бути наявність грошового зобов’язання, тобто основної заборгованості (без врахування штрафних санкцій, пені) у будь-якому розмірі.

Однак, як вбачається з доданих до заяви документів (обґрунтований розрахунок боргу по особовому рахунку за період з 01.05.2006р. по 01.08.2012р. та рішення № 367 від 07.04.2008р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду) заборгованість підприємства „Ряснопільський ставок” перед Управлінням пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області у сумі 195,79 грн. повністю складається із штрафних санкцій, а тому відсутні підстави розглядати заявлену заборгованість як грошове зобов’язання, що може бути підставою для порушення справи про банкрутство.

Згідно ч. 8 ст. 7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” до заяви кредитора додаються: рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів.

Відповідно до пункту 27 постанови Пленуму Верховного Суду України Враховуючи № 15 від 18.12.2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”, за змістом частини третьої статті 6 та частин першої і восьмої статті 7 Закону справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність. Тому судам на підставі частини другої статті 8 Закону та пункту 3 частини першої статті 63 ГПК України слід відмовляти у прийнятті заяв кредитора (кредиторів) про порушення справи про банкрутство, якщо безспірність його (їх) вимог не підтверджено відповідними документами.

Частиною 15 ст. 25 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” передбачено, що рішення територіального органу Пенсійного органу про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом. У разі якщо платник єдиного внеску не сплатив зазначені в рішенні суми протягом десяти робочих днів, а також не повідомив у цей строк територіальний орган Пенсійного фонду про оскарження рішення, таке рішення передається державній виконавчій службі в порядку, встановленому законом.

Враховуючи те, що грошові вимоги до боржника складаються з штрафних санкцій, а також заявником не надано рішення суду, який розглядав вимоги кредитора до боржника, копію неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, та не надано доказів відкриття виконавчого провадження на виконання рішення № 367 від 07.04.2008р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків господарський суд Одеської області повертає заяву Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства „Ряснопільський ставок” заявнику без розгляду.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 5, ч. 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, п.3, ст. 63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву Управління пенсійного фонду України у Біляївському районі Одеської області про порушення провадження у справі про банкрутство Дочірнього підприємства „Ряснопільський ставок” (67661, Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Пастера, 30, код ЄДРПОУ 33176873) повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява про порушення справи про банкрутство з додатком на 32 аркушах та поштовий конверт.

Примірник ухвали надіслати сторонам.

Суддя Найфлейш В.Д.