Court ruling № 27993605, 10.12.2012, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

10 грудня 2012 року м. Київ В/9991/4192/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Борисенко І.В., Вербицької О.В., Кошіля В.В., Моторного О.А., перевіривши заяву Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.10.2012 року

у справі № 2а/0570/10069/2011 (К/9991/35080/12 -номер справи у Вищому адміністративному суді України)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку

та Головного управління Державної казначейської служби України в Донецькій області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИЛА:

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.10.2012 року в названій справі.

Згідно статті 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України від 07.07.2010 року № 2453-VІ «Про судоустрій і статус суддів»), заява про перегляд судових рішень подається до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України, який за змістом статей 239-2 та 240 Кодексу адміністративного судочинства України перевіряє відповідність заяви вимогам цього Кодексу та вирішує питання про допуск справи до провадження.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Відповідно приписів статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

В поданій заяві Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби посилається на неоднакове застосування судами касаційної інстанції норм матеріального права, а саме п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

В обґрунтування своїх вимог заявник додає копію постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2009 року у справі № 2-а-5141/07 (22-а-2205/08) (К-4195/08) та зазначає, що у вказаній справі та у даній справі за аналогічних обставин Вищий адміністративний суд, здійснивши різне тлумачення змісту і сутності правових норм, дійшов різних висновків відносно коригування податкових зобов'язань за операціями з повернення авансових платежів.

Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року № 2 «Про судову практику застосування статей 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України»подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за тотожних предмета спору, підстав позову та за аналогічних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) протилежних висновків щодо заявлених позовних вимог.

Між тим, як вбачається зі змісту заяви Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби та приєднаних до неї додатків, обставини справи, що розглядається, відмінні від тих, на які посилається заявник на обґрунтування наявності підстав для перегляду справи.

Так, за результатом розгляду даної справи було встановлено, що постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року у справі № 2а/0570/10360/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23.11.2011 року, скасовано податкове повідомленні-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 03.06.2011 року № 0000451311/23072/10/15-16-23/1-20355550 про зменшення позивачеві бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 1 100 692,00 гривні за січень 2011 року. Донецьким окружним адміністративним судом вказаною вище постановою встановлено обґрунтованість визначення позивачем у декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року бюджетного відшкодування на суму 1 100 692,00 гривні. Враховуючи наведені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про те, що з набранням 23.11.2011 року законної сили постановою Донецького окружного адміністративного суду від 06.10.2011 року у позивача виникло право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 1 100 692,00 гривні, яка позивачеві на час розгляду справи не була відшкодована.

В той час як зі змісту постанови Вищого адміністративного суду України від 10.12.2009 року у справі № 2-а-5141/07 (22-а-2205/08) (К-4195/08) вбачається, що відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд касаційної інстанції виходив з відсутності підстав для застосування пп. 4.5.1 п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, мова йде про застосування норм матеріального права до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

З огляду на викладене, підстави для допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.10.2012 року відсутні.

Керуючись ст. ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Відмовити Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку Державної податкової служби у допуску справи для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 29.10.2012 року у справі № 2а/0570/10069/2011 (К/9991/35080/12 -номер справи у Вищому адміністративному суді України).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий ПідписБухтіярова І.О.Судді ПідписБорисенко І.В. ПідписВербицька О.В. ПідписКошіль В.В. Підпис Моторний О.А.