№ 27990977, 26.03.2012, Circuit Administrative Court of the Autonomous Republic of Crimea

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 березня 2012 р. (09:25)

Справа №2а-906/12/0170/23

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Алексєєвої Т.В.,

при секретарі Лапшині В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Кристал»

про припинення юридичної особи

за участю:

позивача –не з’явився

відповідач –не з’явився.

Обставини справи: Позивач - Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовними вимогами до відповідача про припинення юридичної особи - до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Кристал», у зв’язку з незнаходженням юридичної особи за вказаною юридичною адресою.

Позивач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач у судове засідання не з’явився, про час, дату та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином на адресу, яка вказана позивачем, у зв’язку з чим, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів відповідно до ч. 6 ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради АР Крим від 27.02.1996 року здійснено державну реєстрацію до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Кристал», ЄДРПОУ 23893168 (а.с. 4).

Згідно довідки Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 13.01.2010 року № 435/29-0 відповідач знаходиться на обліку як платник податків з 12.03.1996 року за реєстраційним номером 3886 (а.с. 3).

01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Положення ст. 20 Податкового кодексу України передбачають, що органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно положень ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; ) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Приписами ст. 3 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до положень ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Відповідно до частини 1 статті 51 Господарського кодексу України підприємницька діяльність припиняється на підставі рішення суду.

Згідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб –підприємців» підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є:

- визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом;

- провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом;

- невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону;

- неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону;

- наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Судом булла досліджена відомості із Єдиного державного реєстру щодо юридичної особи – Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Кристал» та встановлено, що у Єдиному державному реєстрі не міститься запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням, крім того згідно даних з Єдиного державного реєстру відповідачем були надані усі необхідні документи, які підтверджують дані про юридичну особу 04.07.2011 року (а.с. 6).

Також судом було досліджено Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Кристал» серії А01 № 613425 (а.с. 4) та встановлено, що 09.11.2009 року відповідачу було видано змінене свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи у зв’язку зі зміною місцезнаходження юридичної особи, а саме вказано, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Кристал» знаходиться за юридичною адресою м. Сімферополь, вул.. Ульянова, будинок 1А. Така сама юридична адреса вказана у відомостях, яки були надані з Єдиного державного реєстру.

До матеріалів справи позивачем додано акт обстеження юридичної адреси відповідача від 16.12.2011 року, згідно якого уповноваженими особами відділу податкової міліції Державної податкової інспекції в м. Сімферополі з метою обстеження було здійснено вихід за фактичною адресою відповідача, а саме м. Сімферополь, вул. Мигдальна, 71. Однак позивачем не додано будь яких документів, які б свідчили про те що вказана адреса є фактичним місцезнаходженням відповідача, а також не надано документів що було здійснено обстеження юридичної адреси відповідача, яка вказана у свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи.

Крім того слід вказати, що доводи позивача про відсутність відповідача за юридичною/фактичною адресою згідно діючого законодавства, а саме ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб –підприємців» можуть бути підставами для припинення юридичної особи.

Судом було запропоновано позивачу надати докази надання відповідачем останньої звітності до податкових органів, докази відсутності заборгованості відповідача перед бюджетом, картку особового рахунку відповідача, однак вказані документи не були надані позивачем до суду.

Згідно частини 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Позивачем не надано доказів того, що відповідач не надає протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності, не надано доказів, які підтверджують, що відповідач не має податкового боргу з податків та зборів, які передбачені чинним законодавством, а також не надано доказів та обґрунтувань згідно діючого законодавства України заявлених позовних вимог стосовно відсутності відповідача за юридичною адресою, а також наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Оскільки позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим не обґрунтовані, а вказані доводи не є підставами для припинення юридичної особи відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб –підприємців» суд вважає, що позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим щодо припинення юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Дистриб'юторська компанія «Кристал» та не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.У задоволення позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Т.В. Алексєєва