Decision № 279856, 25.10.2006, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 23/472

25.10.06

За позовом

Акціонерного товариства „Компані Насьональ Ер Франс”, в особі представництва в Україні

До

Товариства з обмеженою відповідальністю „Власна справа”

Про

стягнення 2 645,14 грн.

Суддя Демидова А.М.

Представники:

Від позивача

Гук А.Р. –предст.

Логуш Л.В. –предст.

Від відповідача

не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2645,14 грн., у тому числі основний борг у сумі 2 632,00 грн., 3% річних у сумі 13,14 грн. Позивач також просить стягнути з відповідача витрати на оплату послуг адвоката у сумі 1152,00 грн. та судові витрати.

Провадження у справі порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.09.2006 р. та призначено розгляд справи на 25.10.2006 р.

У судове засідання, призначене на 25.10.2006 р., з’явились представники позивача, позов підтримують в повному обсязі.

Відповідач, в судове засідання 25.10.2006 р. не з‘явився, хоча був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка на зворотній стороні ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2006 р., вимог ухвали суду від 25.09.2006р. не виконав, відзив на позовну заяву та всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав. За таких обставин справа слухається за наявними матеріалами згідно зі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

17.05.2006 р. Представництво АТ „Компані Насьональ Ер Франс” в Україні домовилось з Товариства з обмеженою відповідальністю „Власна справа” про купівлю меблів.

Згідно з цією домовленістю Товариства з обмеженою відповідальністю „Власна справа” виставила Представництву АТ „Компані Насьональ Ер Франс” в Україні рахунок № 47 від 17.05.2006 р. на суму 2632,00грн. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

Зазначений рахунок був своєчасно оплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням № 346 від 18.05.2006 р., яке додано позивачем до позовної заяви.

Електронною поштою 05.06.2006 р. від директора Товариства з обмеженою відповідальністю „Власна справа” Павлова Ю.І. позивачеві було надіслано гарантійний лист, в якому повідомлено, що у зв’язку з виробничими труднощами строк поставки і збірки меблів, оплачених відповідно до рахунку №47 від 17.05.2006 р., переноситься на 13 червня 2006 р. У випадку не поставки меблів відповідач зобов’язався повернути гроші на розрахунковий рахунок позивача.

Станом на 13.06.2006 р. відповідач не здійснив поставку.

20.06.2006 р. позивач направив відповідачу претензію №Ref 67/2006 з вимогою повернути сплачені кошти у сумі 2632,00 грн.(належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).

19.07.2006 р. позивач отримав від відповідача ще один гарантійний лист, в якому ТОВ „Власна справа” зобов’язалось повернути кошти на розрахунковий рахунок позивача за непоставлений товар за рахунком № 47 від 17.05.2006 р. до 28.07.2006 р.

На день подання позову до суду кошти так і не були перераховані на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується Довідкою наданою АТ “Каліон Банк Україна”, яку позивач надав у судовому засіданні. В даній довідці вказано, що за період з 13.07.2006 р. по 25.10.2006 р. на рахунок Представництва АТ „Компані Насьональ Ер Франс” в Україні кошти у сумі 2 645,14 грн. від ТОВ „Власна справа” не надходили.

Крім того позивач, відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача 3% річних від простроченої суми у розмірі 13,14 грн.

У судовому засіданні позивач надав Довідку про сплату послуг адвоката № 166/2006 від 25.10.2006 р., в якій просить стягнути з відповідача витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката у сумі 1152,00 грн. Також позивач надав платіжне доручення № 788 від 24.10.2006 р. на суму 1152,00 грн., що підтверджує сплату адвокатських послуг.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Згідно зі ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст.612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки.

Згідно ч.1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Відповідно до ч.2 ст.224 ГК України під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною.

Відповідно до ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання. Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язань.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 ГПК України,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Власна справа” (02230, м. Київ, вул. Маяковського, 54/9-400, р/р 26007040307001 в АКБ „ІМЕКСБАНК”, МФО 300766, код 32732921) на користь Акціонерного товариства „Компані Насьональ Ер Франс”, в особі представництва в Україні (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 34/33-36, р/р 26007002003001 в АКБ “Каліон Банк Україна”, МФО 300379, код 20034774) основний борг у розмірі 2 632,00 грн., 3% річних у розмірі 13,14 грн., витрати, пов’язані з оплатою послуг адвоката у розмірі 1152,00 грн., державне мито в розмірі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його прийняття.

Суддя А.М.Демидова