№ 27929, 20.06.2006, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2006 р. 12:20 Справа № АС-51/85-06

вх. № 6145/6-51

Суддя господарського суду Харківської області Буряк Л.В.

за участю секретаря судового засідання Мартинова В.Г.

представників сторін :

позивача - Петровський С.М., дор. № ХОЦЗ-02-6251 від 23.12.2005р.; відповідача - Мельник С.А., дов. б/н від 03.03.2006р.;

по справі за позовом Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадокбезробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості населення м.Харків

до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Прогресс", с.Лигівка Сахновщинського району

про стягнення 16438,82 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків у сумі 14788,17 грн. та нарахованої на неї пені у розмірі 1650,65 грн., всього 16438,82 грн. на тій підставі, що в ході перевірки дотримання вимог діючого законодавства було встановлено, що відповідачем були порушені вимоги Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”.

У судове засідання 13.06.2006р. представник відповідача надав письмові заперечення на позов, в яких з позовними вимогами не згоден на тій підставі, що ПСП Агрофірма „Прогрес” є платником фіксованого сільськогосподарського податку. Згідно Закону України № 3583-IV від 16.03.2006р. „Про вирішення питання заборгованості суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності у зв'язку з неперерозподілом Державним казначейством України частини податків у Пенсійний Фонд України, Фонд соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності, Фонд соціального страхування на випадок безробіття протягом 2004р.- 1 кварталу 2005р.”, суми внесків до зазначених фондів суб’єктів господарської діяльності, які застосовують особливі умови оподаткування, обліку та звітності, що були сплачені ними у складі податків згідно діючого законодавства України протягом 2004р. – 1 кварталу 2005р., але не були зараховані на їх рахунки у цих фондах, не вважаються заборгованістю, донарахування та фінансові санкції до них не застосовуються.

Крім того, відповідач вважає, що відповідно до Закону № 2181 „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” позивач був зобов’язаний списати заборгованість, як безнадійний податковий борг, який виник внаслідок обставин непереборної сили (стихійного лиха), які підтверджуються висновком Торгово-промислової палати України.

До письмових заперечень відповідач додав копію висновку про форс-мажорні обставини від 06.08.2003р. за № 10155/05-4; копію постанови № 119 про накладення штрафу за порушення ст.165-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 20.04.2006р.; копію скарги на постанову від 05.05.2006р. за № 73; копію витягу з реєстру відправлених рекомендованих листів від 05.05.2006р. за № 73/1.

У судовому засіданні 20.06.2006р. представник позивача підтримує позовні вимоги у повному обсязі, надав детальний розрахунок суми позову згідно акту перевірки № 5 від 22.02.06р., а також докази відправки його відповідачу.

Представник відповідача 20.06.06р. у судовому засіданні проти позову заперечує, посилаючись на доводи, зазначені у письмових запереченнях.

Розглянувши надані суду докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що відповідач зареєстрований, як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, у Сахновщинському районному центрі зайнятості (реєстраційний № 203000023, дата реєстрації – 01.01.1997р.), в зв’язку з чим відповідач зобов’язаний сплачувати страхові внески один раз в місяць в день одержання в установах банку коштів на оплату праці.

Сахновщинським районним центром зайнятості відповідно до п.5 ст.12 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" була проведена перевірка відповідача щодо правильності нарахування, своєчасності і повноти перерахування страхових внесків на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за період з 01.01.2004р. по 30.09.2005р. За результатами проведеної перевірки було виявлено порушення згаданого закону та складено акт № 5 від 22 лютого 2006р. щодо несвоєчасного перерахування до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття страхових внесків у сумі 14788,17 грн. та нараховано на неї пеню у розмірі 1650,65 грн., всього 16438,82 грн. Керівник та головний бухгалтер відповідача від підпису акту перевірки відмовилися, про що представниками Сахновщинського РЦЗ було складено акт про відмову від підпису від 05.04.2006р.

Статтею 38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" передбачена відповідальність платників за несвоєчасну сплату страхових внесків, а саме у разі несвоєчасної їх сплати платник зобов’язаний сплатити суму донарахованих контролюючим органом страхових внесків (недоїмки), штраф та пеню. Строк давності у разі стягнення страхових внесків та фінансових санкцій не застосовується (п. 2 ст. 38 вищевказаного Закону).

Сахновщинський районний центр зайнятості направив акт № 5 від 22.02.2006р. до Харківського обласного центру зайнятості як органу, який здійснює стягнення, для прийняття рішення щодо стягнення простроченої суми заборгованості та пені з відповідача.

Позивачем було винесено Розпорядження за № 35 від 25.04.2006р. про стягнення простроченої заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 14788,17 грн. та нарахованої на неї пені в розмірі 1650,65 грн., всього 16438,82 грн. Вказане розпорядження № 35 від 25.04.2006р. було направлено відповідачу, однак відповідач розпорядження не виконав, грошові кошти не перерахував.

Доводи відповідача, наведені у письмових запереченнях, безпідставні, оскільки страхові внески, зокрема, на загальнообов"зкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, не включені до податків і зборів (обов"язкових платежів), встановлених Законом України "Про систему оподаткування". Закон України № 2181 не може розширювати перелік податків і зборів (обов"язкових платежів) або поширювати порядок погашення зобов"язань платників податків на платежі, які не включені у систему оподаткування.

Стаття 8 Закону України № 1533 встановлює, що Фонд загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією, і кошти фонду не включаються до складу Державного бюджету України (п.2, п.5 ст.8 Закону).

Згідно з частинами 2,3 ст.2 Закону України "Про систему оподаткування", державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов"язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб. Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.

З наведеного вбачається, що Фонд загальнообов"язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття не є державним цільовим фондом, а є цільовим централізованим страховим фондом, кошти якого не включаються до складу Державного бюджету України.

Таким чином не можна вважати зобов"язання по страховим внескам податковим боргом, на який поширюється дія Закону України №2181, згідно його преамбули.

Включення Законом України №2181, органів фондів загальнообов"язкового державного соціального страхування у перелік контролюючих органів, не змінює статусу внесків на загальнообов"язкове державне соціальне страхування.

Враховуючи, що відповідач не надав суду доказів погашення суми боргу, позовні вимоги позивача щодо стягнення простроченої заборгованості зі сплати страхових внесків у сумі 14788,17 грн. та нарахованої на неї пені у розмірі 1650,65 грн., всього 16438,82 грн. обгрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита в розмірі 164,39 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу повністю покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись статтями ст. ст. 17, 38 Закону України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, ст.ст. 6 - 11, 49, 51, 60, 69-71, 76, 79, 86, 104, 122 , 138, 139, 159 - 163 , 185, 186, 254, п. 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "Прогрес" (64515, Харківська область, Сахновщинський район, с.Лигівка, р/р 26000052204260 в ХБ КБ Приватбанк, МФО 351533, код за ЄДРПОУ: 04258155) на користь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі Харківського обласного центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду (61050, м.Харків, пр.Московський, 51, код ОКПО 03491277, р/р 37178304900001 в УДК у Харківській області, МФО 851011) заборгованість в сумі 14788,17 грн. та пеню в сумі 1650,65 грн.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, якщо протягом цього строку не буде подано заяву про апеляційне оскарження.Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Суддя Буряк Л.В.