Decision № 2790680, 18.12.2008, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2008

Справа №2-22/10032-2008

18 грудня 2008 р. Справа №2-22/10032-2008

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (м.Сімферополь, Миколаївське шосе, 3-й км)

до Орендного підприємства «Ялтамонолітбуд» (м.Ялта, вул.Кирова, 136)

про стягнення 11110,12 грн.

Суддя: Калініченко А.А.

представники сторін:

позивача : Сокол А.Ф. – представник, дов.12.05.2008 р. № 433

відповідача: Розенфельд Ю.І. – директор, наказ № 51-К від 27.11.2006 р.

Позивач – Відкрите акціонерне товариство «Кримелектромаштор» - звернувся до Господарського суду АР Крим із позовною заявою, у якій просить стягнути з орендного підприємства «Ялтамонолітбуд» 10989 грн. заборгованості за отриманий та несплачений товар та 120,42 грн. інфляційних втрат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.12.2008 р. факт отримання товару та наявності заборгованості визнав.

Оскільки матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

встановив:

19 серпня 2008 р. позивач – Відкрите акціонерне товариство «Кримелектромашторг» здійснило постачання товару – канат стальний Орендному підприємству «Ялтамонолітбуд» (відповідач) на загальну суму 10989 грн.

Постачання товару відбулось за замовленням відповідача № 116 від 19.08.2008 р. на підставі довіреності від 19.08.2008 р на ім’я представника відповідача за накладною № 15147.

Згідно із замовленням № 116 від 19.08.2008 р. відповідач гарантував здійснити оплату за товар до 22.08.2008 р.

Зазначені обставини є свідченням того, що між сторонами укладено договір поставки відповідно до якого позивач був зобов’язаний поставити відповідачу товар канат стальний, а відповідач був зобов’язаний прийняти товар та оплатити його.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 622 ЦК України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач поставив відповідачу товар – канат стальний на загальну суму 10989 грн., що підтверджується копією накладной № 15147 від 19.08.2008 р., однак відповідач оплату за отриманий товар не здійснив.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо термін виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги.

Позивачем на адресу відповідача 09 вересня 2008 р. було направлено вимогу про необхідність розрахуватись за отриманий товар.

Листом № 130 від 20.10.2008 р. відповідач повідомив, що у зв’язку із важким фінансовим станом розрахуватись за отриманий за накладною № 15147 від 19.08.2008 р. товар він не має можливості.

На момент звернення позивача із позовом до суду заборгованість відповідач не погасив.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у сумі 10989 грн. підлягають задоволенню.

Поряд з вимогами про стягнення основного боргу, позивачем також заявлені вимоги про стягнення інфляційних втрат у розмірі 120,42 грн., які підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом.

Відповідач у порядку, передбаченому статтею 33 ГПК України, не надав суду доказів оплати поставленого позивачем товару у повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару, тому підлягають задоволенню вимоги по стягненню з відповідача 120,42 грн. інфляційних втрат.

Згідно зі статтею 49 ГПК України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82 –85 ГПК України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Орендного підприємства «Ялтамонолітбуд» (м.Ялта, вул.Кирова, 136, п/р 26001290125017 КРУ «Приватбанк» м.Сімферополь, МФО 384436 ЄДРПОУ 012700100) на користь Відкритого акціонерного товариства «Кримелектромашторг» (м.Сімферополь, Миколаївське шосе, 3-й км, п/р 26006047063701 ВАТ «Сведьанк» м.Києв, МФО 300164 ЄДРПОУ 05512035) 10989 грн. заборгованості, 120,42 грн. інфляційних втрат, 111,10 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.