Court ruling № 27872299, 29.11.2012, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4313/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Глущенко Я.Б.,

суддів Пилипенко О.Є., Шелест С.Б.,

при секретарі Строяновській О.В.,

за участю:

представника відповідача -Павліченко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «УНІК»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення, за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 жовтня 2012 року,

В С Т А Н О В И В:

ТДВ «Страхова компанія «УНІК»звернулось у суд з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000192210 від 15.04.2011 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність нарахування відповідачем податкового зобов'язання позивачу з податку на прибуток, у зв'язку з порушенням останнім положень п.п. 7.2.1 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Колегією суддів установлено, що у період з 16.09.2010 року по 06.10.2010 року Спеціалізованою державної податковою інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків було проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань правомірності та повноти відображення в декларації з податку на прибуток та окремому обліку операцій з цінними паперами за період з 01.04.2009 року по 31.03.2010 року за якої складено акт від 13.10.2010 року №535/43-20/30968986.

В результаті проведеної перевірки податковим органом виявлено порушення суб'єктом господарювання положень п.п. 7.2.1. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження грошового зобов'язання по податку на прибуток на загальну суму 5419,00 грн.

У зв'язку з виявленням зазначеного порушення ДПІ у Подільському районі м. Києві прийнято податкове повідомлення -рішення від 15 квітня 2011 року № 0000192210, яким позивачу визначено грошові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5419,00 грн. та 1355,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Обговорюючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення -рішення, судова колегія зважає на таке.

Однією з підстав для нарахування грошових зобов'язання по податку на прибуток стало виявлення податковим органом перерахування позивачем на підставі договорів грошових коштів ВАТ «Страхова компанія «СКАЙД»у період, коли рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України дію всіх ліцензій зазначеної компанії було зупинено.

Як убачається із матеріалів справи, між ТДВ «Перестрахувальна та страхова компанія «Скайд Бест»(правонаступником якого є позивач) та ВАТ «Страхова компанія «СКАЙД»(перестраховик) було укладено договір непропорційного перестрахування на базі ексцеденту збитковості № 730 від 01 липня 2009 року. Відповідно до цього договору перестраховик узяв на себе зобов'язання виплатити в межах своєї відповідальності збитки, що можуть настати після виплат перестрахованим (позивачем) страхових сум (їх часток) за договором страхування.

За цим договором ТДВ «Страхова компанія «УНІК»було здійснено виплату перестрахувальних премій на користь ВАТ «Страхова компанія «СКАЙД»на загальну суму 54 400,00 грн. та віднесено її до складу валових витрат у І кварталі 2010 року.

У той же час, рішенням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 23.11.2009 р. № 1235-л, яке набрало чинності з 11.12.2009 року було зупинено дію всіх ліцензій на здійснення страхової діяльності, виданих відкритому акціонерному товариству «СКАЙД».

З огляду на викладене, контролюючим органом зроблено висновок про безпідставне віднесення до складу валових витрат сум, сплачених ВАТ «СК «СКАЙД».

Аналізуючи правомірність висновку податкового органу, судова колегія приходить до наступного.

Основним нормативно-правовим актом, що регулює спірні правовідносини на момент їх виникнення є Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року №334/97-ВР з наступними змінами та доповненнями (далі по тексту -Закон №334).

Відповідно до визначення, яке міститься у п. 5.1. ст. 5 цього Закону під валовими витратами виробництва та обігу слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Так, до складу валових витрат, зокрема, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Порядок оподаткування операцій особливого виду, до яких відносяться страхова діяльність, визначений у п. 7.2. ст. 7 Закону №334.

Абзацом четвертим п.п. 7.2.1. п. 7.2. названої правової норми закріплено, що для цілей оподаткування страхової діяльності під оподатковуваним доходом слід розуміти суму страхових платежів, страхових внесків, страхових премій (далі - сума валових внесків), одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами протягом звітного періоду за договорами страхування і перестрахування ризиків на території України або за її межами, зменшених на суму страхових платежів (страхових внесків, страхових премій), сплачених страховиком за договорами перестрахування з резидентом.

Аналізуючи наведені положення законодавства, судова колегія приходить до висновку, що оподатковуваний дохід, отриманий від страхової діяльності, яку проводить позивач, зменшується на суму витрат, понесених останнім у зв'язку зі здійсненням ним господарської діяльності, зокрема, проведення перестрахування, а тому грошові кошти, сплачені ВАТ «СК «СКАЙД», правомірно віднесені до складу валових витрат позивача у періоді, в якому вони були здійснені.

Покликання відповідача на те, що у період перерахування позивачем грошових коштів ВАТ «СК «СКАЙД», дія ліцензій останнього була зупинена, судова колегія до уваги не приймає, оскільки постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.02.2010 року у справі №2-а-17173/09/2670, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2011 року та ухвалою Вищого адміністративного суду від 29.09.2011 року, рішення про зупинення дії ліцензій визнано недійсним, а отже не викликало жодних правових наслідків від моменту прийняття.

Щодо зменшення валових витрат позивача у зв'язку з нікчемністю угод, укладених останнім з ТДВ «Страховик», судова колегія також не може погодитись з їх правомірністю.

Так, на обґрунтування зазначених висновків, ДПІ у Подільському районі м. Києва посилається на порушення слідчим відділом податкової міліції ДПА у м. Києві кримінальної справи відносно директора ТДВ «Страховик»ОСОБА_3 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України. Зазначене, на думку податкового органу, свідчить про відсутність у суб'єкта господарювання реальної можливості надавати послуги перестрахування, а тому операції не мали реального характеру.

Проте, на спростування наведеного слугує інформація, яку надано Печерським районним судом м. Києва про винесення слідчим з ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві постанови 21.03.2011 року про закриття кримінальної справи №76-00285 в частині пособництва директором ТДВ «Страховик»ОСОБА_3 директору ТДВ «СК «Зеніт»в умисному ухиленні від сплати податків за попередньою змовою, тобто за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 212 КК України за відсутності в діях ОСОБА_3 складу злочину.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про безпідставність висновку податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТДВ «Страховик», та правомірність віднесення платником податків витрат за цими договорами до складу валових.

З огляду на вище викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим постанова суду підлягає залишенню без змін.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 жовтня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Повний текст ухвали складений 04 грудня 2012 року.)

Головуючий суддя Глущенко Я.Б.

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.