Decision № 27839421, 26.11.2012, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.12 р. Справа № 16/5005/8234/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехкомплект", м. Дніпропетровськ

до відповідача-1: Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Радабанк", м. Дніпропетровськ;

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю „Шураві", м. Марганець Дніпропетровської області

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Практика", м. Марганець Дніпропетровської області

про визнання договору купівлі-продажу від 28.08.2009р. недійсним

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Кучеренко М.С. - представник, дов. від 16.12.2011р.;

від відповідача-1: Вдовін М.В. - представник, дов. від 12.03.2012р.№17;

від відповідача-2: Шафонова О.О. - представник, дов. від 21.11.2012р. №33;

Герасін О.М. - представник, дов. від 30.10.2012р. №31 (був присутній у судовому засіданні 21.11.2012р.);

Шевченко А.Г. - представник, дов. від 31.10.2012р. №32 (був присутній у судових засіданнях 01.11.2012р. та 15.11.2012р.);

від третьої особи: не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні було оголошено перерви до 21.11.2012р. та до 26.12.2012р.

Позивач просить визнати Договір від 28.08.2009р. купівлі-продажу недійсним та застосувати наслідки недійсності.

Відповідач-1 у відзиві (вх.№58891/12 від 16.10.2012р.) на позовну заяву про визнання договору купівлі-продажу від 28.08.2009р. недійсним зазначає, що позовна заява не підлягає задоволенню, оскільки: - позивач не обґрунтував та не підтвердив наявність права на пред'явлення позову до ПАТ „Акціонерний банк „Радабанк" та ТОВ „Шураві" з приводу визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.08.2009р.; - ні у кредитному договорі від 19.12.2008р. №810/2, ні у договорі іпотеки від 25.12.2008р. не надаються будь-які права ТОВ „Укртехкомплект", які б надавали товариству виступати позивачем по договорам, укладених в рахунок забезпечення його зобов'язань по поверненню кредитних коштів; - позивачем право на звернення стягнення на майно, передане в іпотеку відповідно до договору іпотеки від 25.12.2008р. №810/2-1-1, не ставиться під сумнів, а договір іпотеки визнається належним чином оформлений правочин; - позовна заява не містить достовірної інформації про місцезнаходження сторони як обов'язковий реквізит позивача та третьої особи; - у позовній заяві позивач не зазначив на яких підставах третю особу - ТОВ " Практика" належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідач-2 у відзиві (вх.№65337/12 від 15.11.2012р.) на позовну заяву просить відмовити в задоволені позову та зазначає про те, що: - договір купівлі-продажу від 28.08.2009р. укладений з дотриманням норм законодавства України; - юридичні особи відповідачів-1,2, що уклали договір купівлі-продажу від 28.08.2009р., мали необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасників правочину було вільним та відповідало їх внутрішній волі; - зміст правочину між відповідачами-1,2, між відповідачем-1 та третьою особою не протиріччять Цивільному кодексу України, акту цивільного законодавства та моральним устоям; - правочин між відповідачами-1,2, відповідачем-1 та третьою особою були направлені на реальне виникнення правових наслідків, обумовлених ним

Третя особа у відзиві (вх.№65322/12 від 15.11.2012р.) на позов просить задовольнити позовні вимоги.

Позивач у поясненнях (вх.№62127/12 від 01.11.2012р.) просить задовольнити позовні вимоги у справі №16/5005/8234/2012 обґрунтовуючи це тим, що: - відповідач-1 не надав доказів щодо реалізації майна в межах виконавчого провадження, надавши в свою чергу докази реалізації майна на підставі договору купівлі - продажу між відповідачами; - відповідач-1 не надав належних доказів щодо проведення незалежної оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності; - договір купівлі-продажу нерухомого майна від 28.08.2009р. укладений без додержання істотних умов договору, а саме без встановлення належної оцінки майна, з порушенням процедури звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки, що є підставою для визнання договору недійсним.

Відповідач-1 у письмових поясненнях (вх.№65341/12 від 15.11.2012р.) в задоволенні позовних вимог просить відмовити, провадження по справі припинити та зазначає про те, що: - внаслідок невиконання позивачем кредитного договору від 19.12.2008р. №810/2 збитки спричинені відповідачу-1, а не позивачу; - вимоги законодавства України до правочинів даного виду не були порушені при укладенні договору купівлі-продажу від 28.08.2009р., порушення процедури відчуження не відбулось та будь-яких підстав визнавати договір недійсним ні у позивача, ні у інших " зацікавлених осіб" не має.

Суд не вбачає підстав для припинення провадження у справі, виходячи з приписів статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач-1 у письмових поясненнях (вх.№66767/12 від 21.11.2012р.) (на відзив на позовну заяву ТОВ „Практика" від 15.11.2012р. та пояснень представника „Укртехкомплект" у судовому засіданні) стверджує, що: - позивач не є зацікавленою особою стосовно договору купівлі-продажу від 28.08.2009р., зазначений договір містить всі необхідні вимоги та процедури його укладання були здійсненні з дотриманням вимог законодавства України; - дійсність договору іпотеки від 25.12.2008р. №810/2-І-1 (нежитлової нерухомості) позивачем не оспорюється, а пункт 28 цього Договору містить можливість безпосереднього продажу іпотекодержателем майна, переданого в іпотеку; - не виконання позивачем зобов'язання за кредитним договором як підстава для звернення стягнення на майно, передане в іпотеку, є доведеним та також не оспорюється; - неналежна оцінка або її не відповідність нормам законодавства України не є підставою для визнання договору недійсним.

Позивач у поясненнях (вх. №67393/12 від 26.11.2012р.) просить задовольнити позовні вимоги та зазначає про те, що у нього є право на пред'явлення позову стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.08.2009р. на підставі того, що спірне нерухоме майно за договором купівлі-продажу від 28.08.2009р. було реалізовано у якості забезпечення виконання зобов'язання позивач перед відповідачем-1 за кредитним договором №810/2.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу за допомогою технічних засобів представниками позивача та відповідачів-1,2 заявлено не було.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідачів-1,2 господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2008р. між Закритим акціонерним товариством акціонерним банком „Радабанк" (надалі - банком) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Укртехкомплект" (надалі - постачальником) було укладено кредитний договір №810/2 (надалі -Кредитний договір), відповідно до пункту 1.1 якого банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальникові цільовий відкличний кредит у сумі 5 400 000 грн. 00 коп. на наступні цілі: поповнення обігових коштів; кредит надається не пізніше 15 днів з моменту підписання Договору за умови надання позичальником усіх необхідних для надання кредиту документів та передбаченого Договором забезпечення повернення кредиту, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти та комісійну винагороду в обумовлені цим Договором терміни; якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, що регулюють кредитні відносини.

Згідно частини 3 пункту 1.3 Статуту (нова редакція) відповідача-1 - Публічного акціонерного товариства „Акціонерний банк „Радабанк" рішенням Загальних зборів акціонерів від 22.04.2009р. організаційно-правову форму Банку приведено у відповідність з діючим законодавством та змінено повне офіційне і скорочене найменування Банку на Публічне акціонерне товариство „Акціонерний банк „Радабанк" (повне найменування) і ПАТ „АБ РАДАБАНК" (скорочене найменування).

У пункті 3 Кредитного договору сторони погодили, що зобов'язання позичальника за цим договором забезпечуються, в т.ч. Договором поруки від 19.12.2008р. №810/2-П з ТОВ „Практика", Договором іпотеки будівель та споруд АЗС, розташованих за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лермонтова, 21а.

25.12.2008р. між третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю „Практика", як іпотекодавцем, та Закритим акціонерним товариством акціонерним банком „Радабанк", як іпотекодержателем, було укладено договір іпотеки №810/2-І-1 (нежитлової нерухомості), відповідно до пункту 1 якого предметом цього договору є надання іпотекодавцем в іпотеку майна, зазначеного в пункті 7 цього договору, в забезпечення виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю „Укртехкомплект", ЄДРПОУ 32314837, (надалі -Позичальник) перед іпотекодержателем, в силу чого іпотекодержатель має право в разі невиконання позичальником зобов'язань, забезпечених іпотекою, та/або невиконання іпотекодавцем зобов'язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна переважно перед іншими кредиторами позичальника та/або іпотекодавця; за цим договором іпотекою забезпечується виконання зобов'язання позичальника, що випливають з кредитного договору від 19.12.2008р. №810/2 (надалі -Кредитний договір) (пункт 2 Договору іпотеки).

В забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором та іпотекодавцем зобов'язання за цим договором, іпотекодавець надав в іпотеку належне йому на праві власності, що підтверджується витягом про реєстрацію про право власності на нерухоме майно від 15.12.2004р. №5853412, нерухоме майно (далі - майно), а саме: нежитлову будівлі, будівлю АЗС загальною площею 37, 40 кв.м.; майно зареєстровано у встановленому законом порядку як окремий виділений в натурі об'єкт права власності; майно передається в іпотеку разом з усіма його приналежностями; майно та усі його приналежності знаходиться за адресою: Україна, Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лермонтова, буд. 21-а; цільове призначення майна: нежитлова нерухомість; витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.12.2008р. №21279199 (пункт 7 Договору іпотеки).

У пункті 12 Договору іпотеки сторони визначили, що вартість предмета іпотеки становить 9 269 951 грн. 40 коп. без урахування ПДВ; оцінка предмета іпотеки проведена за згодою сторін з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з його реалізацією.

28.08.2009р. між відповідачем-1 - Публічним акціонерним товариством „Акціонерний банк „Радабанк", як продавцем, та відповідачем-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю „Шураві", як покупцем, було укладено договір купівлі-продажу (надалі - Договір купівлі-продажу), відповідно до пункту 1.1. якого продавець від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Практика" на підставі договору іпотеки (нежитлової нерухомості) від 25.12.2008р. №810/2-І-1 передає у приватну власність, а покупець приймає нежитлову будівлю - будівлю АЗС загальною площею 37, 40 кв. м., що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лермонтова, буд. 21-А (надалі - Майно); це майно належить Товариству з обмеженою відповідальністю „Практика" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 15.12.2004р. серії САА №458733, виданого виконкомом Марганецької міської ради, від імені та за рахунок якого діє продавець на підставі пункту 28 договору іпотеки (нежитлової нерухомості) від 25.12.2008р. №810/2-І-1, нотаріально посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Вербою В.М., зареєстрованого в реєстрі за №4897.

Відчужувана вартість майна становить -3 200 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ -533 333, 33 грн. (пункт 3 Договору купівлі-продажу).

Згідно статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою, третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, що вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спір про визнання угоди недійсною необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Позивач вважає, що договір від 28.08.2009р. купівлі-продажу суперечить нормам Цивільного кодексу, укладений без додержання істотних умов договору, а саме: без встановлення належної оцінки майна, з порушенням процедури звернення стягнення та реалізації предмета іпотеки, що є підставою для визнання договору недійсним; відповідачі-1,2 проти цього заперечують, що і є причиною виникнення спору.

Враховуючи викладене суд доходить висновку про необґрунтованість вимог позивача, виходячи з наступного:

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно частини1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості; зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частинах 1,2,3, та 5 статті 180 Господарського кодексу України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства; господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов; істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода; при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору; ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України; за згодою сторін у господарському договорі може бути передбачено доплати до встановленої ціни за продукцію (роботи, послуги) вищої якості або виконання робіт у скорочені строки порівняно з нормативними.

Як вбачається зі змісту договору від 28.08.2009р. купівлі-продажу при його укладенні сторонами було погоджено усі істотні умови, в т.ч. і ціну договору.

Відповідно до частин 1, 5 та 6 статті 38 Закону України „Про іпотеку" якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, іпотекодержатель зобов'язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір; у разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків; дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця; ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна; у разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього;

У пункті 28 Договору іпотеки встановлено, що звернення стягнення на предмет іпотеки за вибором іпотекодержателя може бути здійснено у позасудовому порядку шляхом, в т.ч. продажу предмета іпотеки будь-якій особі та будь-яким способом, в т.ч. на біржі, на підставі договору купівлі-продажу у порядку, визначеному статтею 38 Закону України „Про іпотеку", для чого іпотекодавець надає іпотекодержателю право укласти такий договір за ціною та на умовах, визначених на власний розсуд іпотекодерджателя, і здійснити всі необхідні дії від імені іпотекодавця; при цьому іпотекодержатель зобов'язаний письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки про свій намір укласти цей договір.

Як вбачається, листом від 03.06.2009р. вих.№541/08, спрямованим директору позивача -Єсаулову Олександру Вікторовичу, відповідачем-1 було повідомлено про наявність боргу за кредитним договором та можливість, в т.ч. звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з договором іпотеки від 25.12.2008р. №810/2-І-1, про що свідчить список поштових замолених листів, що здані у поштове відділення від 05.06.2009р. №54 (а.с. 56-57).

Також листом від 03.06.2009р. вих.№542/08, спрямованим третій особі, відповідачем-1 було повідомлено про наявність боргу за кредитним договором та можливість, в т.ч. звернення стягнення на предмет іпотеки у відповідності з договором іпотеки від 25.12.2008р. №810/2-І-1 (а.с. 134), про що свідчить список поштових замолених листів, що здані у поштове відділення від 05.06.2009р. №54 (а.с.57).

Вказаний лист 22.06.2009р. було отримано директором третьої особи - Трубіним В.В., про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 135).

В подальшому у листі від 23.07.2009р. вих. №777-1/08, спрямованому третій особі, відповідач-1 повідомив про його намір як іпотекодержателя скористатися своїм правом і реалізувати предмет іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу нежитлової нерухомості (а.с. 53), на що третьою особою у листі від 28.07.2009р. було надано згоду на відчуження предмету іпотеки за ціною, визначеною незалежним оцінювачем (а.с. 54).

Згідно висновку ТБ „Універсал", яка діяла на підставі сертифікату оціночної діяльності №6983/08, виданого Фондом державного майна України від 12.05.2008р., договором №614/09 з Головним управлінням юстиції в Дніпропетровській області в особі підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби на проведення оцінки від 13.08.2009р. та акту опису постановляння про призначення експерта для участі в виконавчому провадженні від 12.08.2009р. ринкова вартість станом на 13.08.2009р. нерухомого приміщення -приміщення АЗС, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Марганець, вул. Лермонтова, 21а оцінка без врахування ПДВ складала 2 666 667 грн. 00 коп.

При цьому, позивачем не надано належних доказів порушення норм чинного законодавства при укладені договору від 28.08.2009р. купівлі-продажу та обґрунтування підстав для визнання його недійсним, а також на підтвердження, як він стверджує, штучного заниження вартості проданого за спірним договором майна на 6 069 952 грн. 40 коп.

При цьому лише розбіжності між заставною ціною та ціною продажу майна не можуть бути підставою для визнання договору від 28.08.2009р. купівлі-продажу недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, позивачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Одночасно, суд не погоджується з твердженнями відповідачів-1,2, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Укртехкомплект" є неналежним позивачем у справі та не може бути визнане зацікавленою особою, оскільки:

- відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

- отже, право на позов у особи в силу вимог статті 1 Господарського процесуального кодексу України виникає після порушення відповідачем її прав і охоронюваних законом інтересів;

- відповідно до листа Вищого господарського суду від 07.04.2008 № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України" Цивільний кодекс України не дає визначення поняття "заінтересована особа"; тому коло заінтересованих осіб має з'ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом; так, в деяких випадках Цивільний кодекс України встановлює, за чиїм саме позовом правочин може бути визнаний недійсним (частина друга статті 223, частини перша та друга статті 225);

- відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодекус України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину (абзацу 5 пункт 5 постанови Пленум Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними");

- таким чином, позивач мав право на пред'явлення позову щодо визнання договору купівлі-продажу від 28.08.2009р. недійсним з урахуванням того, що продане за вказаним договором майно було передане в забезпечення виконання зобов'язання позивача перед відповідачем-1 за кредитним договором від 19.12.2008р. №810/2, тобто позивач є заінтересованою особою у спорі і відповідно є належними позивачем у справі.

З урахуванням викладеного позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно із статтею 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід віднести за рахунок позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„03„ грудня 2012р.